Пафос - Ешкилев Владимир. Страница 57

Той відкрив очі і прошепотів: — Вибачте, Ваша милосте… Я не розумію…

І вмер.

Асмус відкинув у темряву порожній сифон і вдоволено примружився на зросле полум'я. Потім прислухався до галасу на подвір'ї і побіг до головного виходу, щоб встигти змішатися з натовпом…