Хлопчик-Шут Проти СайклІв - Рыбаченко Олег Павлович. Страница 2

Хлопчик-воїн цілком логічно зазначив:

- А навіщо нам команда? Вони такі самі діти, як і ми. Тільки в мене досвід і знання століть, а вони молодики. І підставляти їх під удари снарядів із урановим стрижнем не варто.

Дівчинка прочирикала:

- Усі люди на рідній планеті,

Повинні завжди дружити.

Повинні сміятися діти,

І у мирному світі жити!

Хлопчик-воїн підхопив і заспівав:

Повинні сміятися діти,

І у мирному світі жити!

По шаленому танку почали палити гармати, що стоять на стінах фортеці. Навколо машини спалахували фонтани вогню, руйнувань та палаючого піску. І пара попадань у броню розійшлася тріщинами.

Дівчинка Адала помітила:

- Не дуже супротивник влучний.

Однак ще кілька снарядів потрапили до танка. І від детонував, і вибухнув. У момент вибуху крихітна точка відокремилася від нього. І Адала простягла руку. У долоню дівчинки залетів пристрій, який використовував геніальний хлопчик. Або, принаймні, схожий на хлопчика досвідчений герой та конструктор.

Едік схвально ляснув дівчинку по плечу:

- Молодець, спіймала!

Та розсміялася:

- Ловити вам, не переловити!

І пристрій ковзнув у спритну, як у макаки, долоню хлопчика.

Тепер діти були задоволені. Наче гравці, які зірвали банк у рулетці та отримали золоті фішки. Але зрозуміло, що коли тобі щастить, важко зупинитись. Едік, який має чудову пам'ять, пам'ятав, що був у двадцятому столітті такий вусатий, який не знав міри, і за це поплатився, хоча спочатку йому щастило. Отже, звичайно ж, потрібно в казино вміти вчасно вийти із гри.

Втім, Едік розумів, що це не зовсім гра. І що справжня війна це не РПГ.

Ось, наприклад, зараз з'явилися над замком два вертольоти. І вони, схоже, готові дослідити місцевість.

Дівчата пискнула з переляком:

- Боюся! Ми зможемо їх дістати!

Едік засміявся і відповів:

- Крутіше мішені бували. Ось дивись, як працює мій багаторазовий кібернетичний жучок.

І хлопець запустив його знову. А кількість вертольотів зросла до шести. І вони були обтічні форми і великі.

Адала прочирикала:

Нехай біжать незграбно,

Бронетанки по калюжах.

І цвіркоче осою вертоліт!

Едік підхопив:

Чебурашка навідник,

Шапокляк, немов льотчик,

Крокодил зарядив кулемет!

І ось вертоліт, отримавши на себе жучка, як довбанув з авіагармат по своєму візаві. Той отримав ушкодження і почав диміти. А інші гелікоптери закружляли. І по них теж вогонь, а вони у відповідь. Ось пішла потіха. Одна з вертушок уже стала падати, залишаючи димний хвіст.

А за нею та інша. Ось це дійсно потіха і міжусобна лайка.

Хлопчик кивнув своїй подрузі:

- Як розбирання?

Адала буркнула:

- Пощастило!

Едік образився і надув рум'яні щоки.

- Може, ти ще скажеш, халяво?

Дівчинка стукнула себе прозорим шоломом, але промовчала. Тим часом упали одразу два вертольоти. І один потрапив у замок, теж пошкодивши одразу три гармати.

Хлопчик-геній прочирикав:

- Погодься, спритно!

Дівчинка відповіла:

- Можливо, що й спритно, і як тут не підтримати!

Два останні вертольоти з силою зіткнулися, і зараз вибухнули. І знову спалахнув спалах. Оце чудово!

Едік заспівав:

Великий геній, розваги фортуни,

І водночас, людина...

Поезії ліричні струни,

Щоб мати гідне серце століття!

Отож і другий раунд пройшов на користь відважних дітей. І керуючий супержучок із чіпом повернувся на долоню пацану.

Дівча відзначила:

- Так, це ми непогано діємо. Але у ворога може виявити і джокер у кишені!

Едік з усмішкою відповів: