Легенди Львова - Винничук Юрій Павлович. Страница 45

В хаті жінка побачила господиню з немовлям на руках. Мале хлипало і не хотіло спати.

– Брекеке, рекеке, ракс, – наспівувала вона.

– В нас раніше народжувалися самі хлопчаки, – сказав водяник, – а це врешті дівчинка знайшлася. От мені жінка й звеліла, аби я будь-що відшукав куму.

Господиня підвелася й простягла гості немовля:

– Може вам вдасться її приспати, а я накрию на стіл.

Жінка взяла дитину на руки і щойно почала співати колисанку, як мале замовкло і незабаром заснуло.

– Ой, мусите мене навчити тої колисанки, – попросила пані водяникова. На столі з'явилася печена риба, варені раки, канапки з водорощами і цукати з рогозу. А водяник поставив на стіл пляшку вина.

По гостині жінка дала ім'я дівчинці і на прощання водяники насипали їй цілий мішечок риб'ячої луски.

Коли вона повернулась додому, луска перетворилась на дукати. З тих пір та жінка з родиною водяників товаришувала й вони не раз їй рибу привозили.