Подорож у Тандадрику (на украинском языке) - Жилинскайте Витауте Юргисовна. Страница 49

А Твiнас уже трудився бiля начальникового лiктя: спочатку незграбно, але скоро призвичаївся i всмоктував пилососом пил без жодного свисту.

Начальник з задоволенням спостерiгав, як той працює. "Бач, як я правильно зробив. - мовив до себе, - що категорично присадив Китичку! Наче на дрiжджах зростає мiй авторитет. Чого доброго, i сам бульдог Гог зараз вертiв би передi мною хвостом, ось як!"

Почистивши начальника, Твiнас повернувся до Легарiї.

- Може, й наша дама побажає почиститись? - ввiчливо зацiкавився вiн. I я, i пилосос у вашому розпорядженнi!

- Твiнасе, ти справжнiй джентльмен... на мою думку! - Легарiя кинула переможний погляд в сторону Ейнори. - Обчиститися менi життєво необхiдно, чисть ретельно, як i нашого шановного начальника.

Вона простягла лапи, i шланг пилососа став обережно крутитися навколо її шиї, щiк, пiд зябрами. Референтка щасливо усмiхалася.

"Тепер уже ясно, - говорила вона собi, - що товстун побажав чистити начальниковi пiджака тiльки тому, щоб покрутитися навколо мене! Милий хитрий пузанчик!.. Ось що означає показати свою iнiцiативу: я лише взяла його за крильце, тiльки пройшлася з ним, - i вiн уже упадає коло мене! Ейнора вiд заздрощiв просто шаленiє... Звичайно, - вона критично оглянула пiнгвiна, - тверезо оцiнити, то вiн аж нiяк не красень: кривий, у танцi, живiт як подушечка, сплюха, та якщо на Тандадрицi не знайдеться нiчого кращого, можна i з нього органiзувати зовсiм пристойного джентльмена... а свiй джентльмен при боцi бiльше вартий, нiж навiть повна сумка добра!"

- Кве-кве-кве... - захихикала Легарiя: пилосос уже лоскотав їй пiдошви. - Твiнасе, безсоромнику, не лоскочи... скажу начальниковi... кве-кве-кве... чи ти ошалiв... кве...

- Ду-ду-ду-ду, - пiдспiвуючи, пирхав Твiнас, а його очицi поблискували яскравiше вiд золотих гудзикiв Кадриля.

- Китичко, - погукала Ейнора.

Вiдповiдi вона не дочекалася: Китичка лежав, неначе дерев'яний, тiльки на писку ледь ворушився одвислий пластир.

- Китичко, - голосно покликала Ейнора, - чи ти можеш вiдповiсти на одне моє запитання?

Песик здригнувся, нiби його хто розбудив:

- Я... яке?

- Хочу, Китичко, тебе запитати...

- Ану тебе, - непривiтно перервав її песик. - Ну вас усiх! - Вiн мiцно стиснув губи, його сивi брови закрили весь писок.

- Фi! - з вiдразою почала Легарiя. - Якi хулiганськi манери!

- Заткни свою пельку! - гаркнув i їй песик.

На цей раз i начальник Кадриль здивовано поглянув на Китичку: такого зухвальства вiд песика ще не доводилося чути. Нi, бiльше йому не кольне те, що пiд таємною кишенькою: отож нiчого й переживати iз-за такого сундука. Хай би брав приклад з iнших, наприклад, iз нього, начальника: був хаосом, гарячкою - а тепер дисциплiнований керiвний кадр! А Китичка не лише нiякого успiху... тобто прогресу, не зробив, а ще й опускається вниз, в болото хулiганiзму! Референтка цiлком правильно охарактеризувала його манери, i якщо песик не проявить старання виправити помилки в своїй поведiнцi, вiн, начальник, змушений буде вдатись до офiцiйних... цих... як їх... цих... санкцiй!

- Кве-кве-кве... - знову билася пiд кiнцем шланга референтка. - Адже я просила, Твiнасику... не лоскочи менi пiдошви... умру вiд смiху... кве...

- Як умiю, так i танцюю, - пирскав вiд смiху у такт їй товстун.

Легарiя вже захлиналася вiд смiху, пiдборiддя надулося, спина скрутилася - i раптом "Шишку" сколихнув страшний вереск.

- Що трапилося? Катастрофа? - Начальник ледь не зiрвав iз себе захисного пояса, уявивши, що метеорит знову пробив стiну й влучив жабi в бiк.

- Аааа! - заголосила, наче хто її рiже, референтка! - Мiй зуб пацюка!

- Ось вiн, - показав перлову крупину Твiнас, устигнувши неймовiрно швидко вихопити її майже iз самiсiнького шланга. - Ось ваш зуб пацюка! Дивiться!

Легарiя в той бiк i не глянула.

- Аааа! - горланила, наче її хто накрутив, жаба.

- Увага, - пролунав звичайний спокiйний пiлотiв голос, - наш корабель...

- Аааа! - заглушив його вереск Легарiї. - Рана вiд пацюкового зубааа!

Терплячий товстун не витримав i притулив кiнець шланга пилососа крикусi до рота - i язик всмоктався у шланг.

- Не пацюкiв зуб, - у тишi повторив сищик, - а перлова крупина.

- Сира чи варена? - весело запитала Ейнора,

Легарiя роззявила рота, щоб вiдрубати їй, та не подужала витягти iз пастки язика.

- Iнвалiдка перлової крупини! - насмiхалася Ейнора.

Нежаб'ячим зусиллям референтка нарештi вирвала язика iз шланга i, ковтаючи сльози образи, вигукнула:

- Але завдана ворогом рана була i буде!

- Нiякої рани не було, - спокiйно прогудiв сищик. - У вас на спинi була кишечка, на кiнцi якої була гулька: коли на неї натискали, то ви стрибали, як пiд дудочку. Одного дня та кишечка вiдпала i дiрочку заткнув хтось крупинкою. Оце й уся ваша бойова бiографiя, що не варта й щербатої копiйки!

- Фi! - передражнюючи Легарiю, сказала Ейнора.

Крупинка впала на пiдлогу, i товстун перевальцем попрямував до свого крiсла, намагаючись не дивитися на Ейнору, але всiєю душею чекаючи її хоч одного привiтного слiвця чи хоч легенького помаху вiй.

- А я, - гiрко запхикала, геть занепавши духом, референтка, - мала тебе за справжнього джентльмена, Твiнасе...

Сищик-джентльмен трохи знiяковiв i розвiв крильцями. Одначе вiн був задоволений. ОК - Операцiя Крупини - закiнчилася вдало. Ейнора вiд усього серця смiялась, а начальник зморщив лоба й гортав записник; вiн не мiг вирiшити, як у такому випадку повинен поводитися вiдповiдальний керiвник: чи стати на бiк референтки, чи вiдректися вiд неї?

- Спокiйно, бiльше спокою i дисциплiни! - нiчого так i не вирiшивши, Кадриль постукав олiвцем об пляшку з освiжаючим напоєм. - Тiльки не треба гарячкувати!.. I не зчиняйте хаосу!

Один Китичка лишився байдужий до пригоди з крупинкою.

Не подiяв на нього нi голос пiлота, який раз у раз об'являв:

- Увага, увага! "Срiбна шишка" сiдає... Увага! Спецiальне повiдомлення для начальника!

- Слухаю! Спецiально слухаю! - вiдгукнувся начальник, лише зараз вiдчувши, що захиснi пояси вже не потрiбнi i можна стати за пульт.

- Рапортую, - сказав пiлот, - орiєнтир знайдено! Сiдаємо на планету, яка являється супутником Тандадрики!.. Повторюю!. Повторюю: орiєнтир знайдено.

- Слухаю: орiєнтир знайдено! - повторив начальник i, щоб краще було чути спецiальне повiдомлення, вiн витяг вухо з-пiд шапки.

- Ура! - загукали мандрiвники. - Тандадрику знайдено, ура, ура, ура!

- Ще одне спецiальне повiдомлення для начальника! - знову залунав голос пiлота Менеса.

- Я слухаю! Я особисто слухаю! - урочисто вiдгукнувся начальник, перевiряючи, чи всi гудзики у нього на пiджаку, i чiпляючи планшетку. Наказую рапортувати!

- Ми приземляємось на супутника Тандадрики тому, що цього вимагає iнструкцiя! Звiдси ми повиннi налагодити радiозв'язок з Тандадрикою i чекати їхнiх посланцiв, якi вiзьмуть нас на рейсовий корабель i доставлять на космодром Тандадрики!

Корабель м'яко стукнувся, а начальник у блискучому пiджаку-унiформi i з планшеткою, мов снiп, гепнув на пiдлогу, - вiн зарано вiдстебнув захисного пояса.

- О начальнику, - першою пiдскочила до нього референтка, - ви подряпали собi вухо!

Жаба, не довго думаючи, здерла у Китички пластир i старанно налiпила Кадрилю на вухо.

- Який терплячий наш начальник! - ахкала вiд захоплення. - Iнший в подiбнiй ситуацiї горло собi перекричав би...

- Отак, як ти, за ту крупинку, - шпигонула її Ейнора.

- Дякую за зауваження, - холодно вiдповiла їй жаба, - але ви, мабуть, не знаєте, що критикувати референта має право лише начальник.

- Так, - солiдно пiдтвердив начальник, - свою референтку критикую лише я сам.

Ейнора поривалася знову вжалити, але в цю мить вiдчинилися дверi корабля i товстун Твiнас миролюбно прогудiв: