Троє на Місяці - Ющук Іван Пилипович. Страница 6

— Отже, як я зрозумів, Дунай означає “пливуча вода”, тобто просто Ріка. А хто ж цю назву придумав? Наші предки слов’яни? Чи хто інший?

— Може, й наші предки, якщо припустити, що вони колись прийшли з верхів’їв Дунаю.

— А — про і — стер у словах Дніпро і Дністер, що ці частини означають? — розпитував далі Капітан, закінчивши натискувати клавіші в електронпо-обчислювальній машині. — Це вже, мабуть, повністю паші, слов’янські назви?

Дніпро вився майже під самим кораблем. Дедалі чіткіше виділялася його блакитна стрічка з ширшими розплесками штучпих морів.

— Дай-но, Капітане, бінокля. Може, Келеберду побачу. Ти ж не забув, що нам на літо загадали написати твір на тему “Чим тобі дороге твоє село?” Якесь село видно… Але де триповерхова школа з червоним дахом, де обсерваторія?.. Де висока черешня на нашому подвір’ї? Ні, це, мабуть, не Келеберда…

А вдалині вже прорізувалася широка стрічка Волги, за нею підіймалася довга рудувата гряда Уральських гір, повита сизим туманом, правіше синіло витягнуте Каспійське море.

— Ти запитуєш про частини — про і — стер, — Граматикові було приємно, що його товариш, затятий фізик і найкращий у класі математик, цікавиться таємницями слова. І він задоволено розповідав, сипав прикладами: — Обидва ці прадавні корені пр і стр мають однакове значення — “пливуча вода”, тобто “річка”. Але коли я буду наводити приклади, то май на увазі, що в цих коренях можуть з’являтися й зникати різні голосні, тобто відбувається чергування звуків.

— Це так само, як, скажімо, в словах збирати, зберу, збори, збір, зібрати, де в корені взаємно замінюють один одного різні голосні: бир, бер, бор, бір, бр. Як бачиш, не забув.

— Отже, слухай далі. Корені пр і стр, по-різному видозмінені, але з приблизно тим самим значенням “вода”, “річка”, є в багатьох словах і нашої, й інших слов’янських та неслов’янських мов. Наприклад, слово прісний з колишнім коренем пр ще й досі має значення “річковий” (бо ж прісна вода — це те саме, що вода з річки). Швидку течію води ми називаємо і бистрина (колишній корінь стр), і пруд (колишній корінь пр). Або ще ось українські та російські слова з різними коренями пр і стр, але з однаковим значенням: прати і стирать, прагнути і стремиться, прудкий і быстрый. Особливо багато слів з цими коренями позначають швидкий рух: бистрий, стрімкий, російське стремительный — це з коренем стр; прудкий, спритний, порский, російські прыткий, борзый — це з коренем пр.

— Усі ці слова, ти кажеш, колись означали “річковий”. То як вони стали означати “швидкий”?

— А ми тепер хіба не кажемо хвилювання, хвилюватися, хвилюючий? Але ж маємо на увазі не хвилі на воді, а збудження людини. З часом переносне значення слів може стати основним.

— Отже, для наших далеких предків, якщо судити по цих словах, річкова швидкість була найбільшою? — не то запитав, не то ствердив Капітан. — Колись річкова, а тепер космічна швидкість.

— Зрештою, — підтримав його Граматик, — якщо справді наші прапредки колись давно жили у верхів’ях Дунаю, то там вони мали справу з гірськими річками. А швидкість їхня хоч і не космічна, але досить велика.

— І взагалі, річкою колись, мабуть, можна було набагато швидше дістатися кудись, ніж волами, — додав Капітан. — Чи навіть возом, запряженим кіньми.

— Як воно не було, — вів далі Граматик, — але на Україні, крім Дніпра і Дністра, ще чимало річок мають назви з тими прадавніми коренями пр і стр. Наприклад, корінь стр мають назви річок Стир, Стрий, Стрижень, Струга, Стрипа, Струмок, Остер, Бистриця, Простир. Той самий корінь стр є й у запозиченій з англійської мови назві Гольфстрім, що в перекладі означає “Бездонна Ріка”. Не менше є назв і з стародавнім коренем пр: Прут, Прип’ять (ця назва, очевидно, складається з двох частин і означає “Ріка-путь”), Простир, Проня, Протва, Пира, Опір, Пиріг. Права притока Дніпра Ірпінь давніше називалася Пірна. У Тетерів впадає річечка з назвою Ібр, що колись, мабуть, звучала як Іпр.

— А звідки ти взяв, що в цій назві звук б з’явився на місці п?

— Бачиш, в українській та й інших мовах парні глухі і дзвінкі можуть іноді чергуватися. Ось приклади тільки на взаємозаміну б і п: прискати і бризкати (до речі, тут той самий корінь пр, про який ми з тобою оце говоримо), напухати і набухати, лапа і лабета, стовп і стовбур. Очевидно, через те, що колись звук п міг змінюватися на б, у нас тепер так багато річечок з назвами Береза, Березівка, Березянка, Березовиця (ці назви зовсім не мають нічого спільного з назвою дерева береза). А якщо цей первісний звук п у корені пр зберігся, тоді назва річечки й тепер звучить майже так само, як і в сиву давнину: Пороз, Порозок, Просянка, Прусянкаг Порозовиця. Можливо, що й у і найдавнішій, записаній ще античними греками, назві Дніпра Борістен перша частина Боріс — це той самий корінь пр, що й у теперішній назві Дніпро.

— А знаєш, Граматику, — промовив Капітан з якимось особливим почуттям, — що мені зараз подумалося? Чим вище і підноситься людина, тим більше їй хочеться заглянути в глибину віків, подивитися на ті корені й корінці, які напоїли її, щоб вона могла піднятися так високо.

— І ті корені нам зберігає наша мова, слова… Я хотів розповісти тобі ще про одну дуже давню назву, також із коренем пр. Але, мабуть, ми вже будемо переходити на основну траєкторію, то й не варто починати?

Капітан якийсь час вдивлявся в цифри на екрані дисплея, а потім відповів:

— Ні, у нас є ще трохи вільного часу. Розрахунки будуть готові хвилин через шість. А двигуни увімкнемо над Гімалаями.

Граматик обережно підвівся, бо в невагомості кожний різкий рух міг скінчитися ґулею на тімені, і сів зручніше в кріслі.

— Пам’ятаєш, — почав він, — з історії нам розповідали: колись на Русі шанували бога Перуна…

— І ще в наших предків були боги Велес, Дажбог, Світовид, Сварог, Ярило… Серед них Перун був, мабуть, єдиний грізний бог. Ще й тепер мій прадід як чого-небудь розсердиться, то вигукує: а щоб тебе Перун ясний побив.

— А мені здається, що й цього бога наші прапредки вигадали добрим, а не лихим. Ось послухай. У назві Перун, як і в словах буркотун, веселун, сміхун, коротун чи в таких давніх назвах, як лісун (був у наших пращурів такий лісовий бог вовків), відун (так називали людину, яка нібито знала все наперед), або в найдавніших відомих слов’янських іменах Славун, Сварун, частина ун…

— Це суфікс, — підхопив Капітан.

— Так, правильно, — погодився Граматик. — Залишається корінь Пер-. А це, як неважко здогадатися, той самий корінь із значенням “текуча вода”, що й у словах Дніпро, Прут, Пірна, періщити, прати, перу, переш… Отже, назва Перун дослівно означає: той, що посилає текучу воду, тобто дощ; тепер би сказали: Дощувальник. Це вже пізніше князі та їхні прислужники зробили його страшним богом грому, аби ним лякати простий народ. І ще про одне свідчить це ім’я: наші пращури були хліборобами, бо саме хлібороби, як ніхто інший, шанують дощ… Ось скільки з одного-однісінького слова можна довідатися про давні часи! — із запалом промовив Граматик. — А візьми такі назви, як імена легендарних засновників Києва, — Кий, Щек, Хорив та Либідь…

— Пробач, Граматику, — перебив його Капітан. — Потім докажеш. А зараз слухай наслідки вимірів та підрахунків. Наша орбіта проходить на вісім кілометрів нижче від розрахованої. Тобто сталася помилка приблизно на півтора процента, а точніше — на одну цілу і шість десятих. Звичайно, відхилення невелике, але не розумію, чому воно трапилося. Або я помилився, коли робив розрахунки, — але цього не могло статися, бо ж я перевірив себе та й Друг паралельно розраховував деякі елементи польоту, — або маса корабля виявилася більшою, ніж мала бути.