Помститися iмператору - Литовченко Тимур Иванович. Страница 57

Але то не головне. Однією з країн, що так і не побажали допомогти моїй землі вибороти волю, є Франція. Ти пам'ятаєш, що сталося з тамтешньою королівською династією?

– Так… – Пауль здригнувся.

– Отже, тепер до влади у Франції прийшов Наполеон Бонапарт, який невдовзі стисне в кулаці горлянку всієї Європи. Насамкінець він вдарить по країні, що загарбала мою рідну землю. І тоді, можливо, саме Бонапарт визволить її… [40]

– Ваша милість впевнені в тому?

– Впевненість у словах правителів – це все одно, що впевненість у незмінності вранішнього вітерця. Отак, юний мій друже! Хоча…

Великий Магістр розстебнув верхні ґудзики сорочки, витягнув звідти на мить вкритий масонською символікою перстень на тонесенькому золотому ланцюжку, потім сховав персня й мовив:

– Хоча я зробив усе від мене залежне, щоби поставити нового правителя Франції під контроль нашої ложі. Якщо ж він відмовиться звільняти мою землю, то всі сили Небесні повстануть проти нього, – і тоді я не позаздрю його долі…

Після цих слів Великого Магістра у кімнаті надовго запанувала тиша. Та виявилось, що Пауль усе ще не вгамував своєї цікавості:

– Ваша милосте…

– Що, мій друже?

– Ваша милосте, а все-таки… Скажіть, з якої землі родом Ваша милість? Хто Ваша милість насправді? Ну, все-таки…

Великий Магістр лише розсміявся.

– Ну, чом ви ніяк не хочете сказати того? Навіщо ви двічі розповсюджували хибні чутки про свою смерть, коли ви й досі живі?!

– Юний мій друже! Ти ж і сам добре знаєш відповідь.

– Але ж…

– Я – Великий Магістр таємної масонської ложі. Я – принц Ракоці, один із синів Ференца Другого Ракоці, володаря угорського та графині Текелі. Я – граф Сен-Жермен, володар маєтку в італійському Тіролі. Я – син голландського або португальського єврея-торговця. І насамкінець я – Вічний Жид, апостол-зрадник Юда Іскаріот. От хто я такий. Що ж до різних дат смерті… В моїй особі суміщаються одразу декілька персон – отже, мені конче потрібно померти мінімум тричі! Дві смерті були уявними, третя стане справжньою – отак-от, друже.

– Але ж сумістити все це докупи просто неможливо…

– Вірно, друже, цілком слушне зауваження.

– А отже…

– А отже, я не є ніким зі згаданих персон.

– Але ж Ваша милість зараз тут, переді мною, у цій кімнаті…

– Тут я – жива людина, а не мої імена й титули!

Знов помовчали, тоді Пауль зробив останню спробу:

– А може…

– Ні. Я не виконав свою місію до кінця, оскільки рідна моя земля лишилася в рабстві, з якого звільниться невідомо коли. Тому я, Великий Магістр масонської ложі, принц Ракоці, граф Сен-Жермен, син торговця-єврея і Вічний Жид, хочу піти у небуття таким і тим, яким і ким є зараз. Натомість моє справжнє ім'я нехай помре разом зі мною. Я так бажаю, мій юний друже! – І після невеличкої паузи граф суворо повторив ще раз: – Нехай таємниця мого імені й походження лишиться нерозкритою. Я так бажаю…

Розчарований Пауль зрозумів: цього рішення вже не змінити… А Великий Магістр, принц, граф, купецький син і апостол, сидів у своєму кріслі, дивився прямо у вічі спантеличеному учневі… й мовчки всміхався. Було очевидно, що він насолоджується нерозгаданою загадкою, яку лишав по собі. Лишав назавжди.

30.08.2004—27.06.2005рр., Київ

Додаток

Хронологічна таблиця до роману «Помститися імператору»

27.12.1595

Народився Богдан (Зіновій-Абданк) Хмельницький.

05.09.1638

Народився майбутній французький король Луї XIV.

20.03.1640

Народився Ян (Іван) Мазепа.

25.01.1648

Починається козацьке повстання під проводом Богдана Хмельницького.

08.01.1654

Переяславська рада: Україна укладає договір з Московією.

27.07.1657

Помирає Богдан Хмельницький.

27.08.1666

Народився російський цар Іоанн V Олексійович.

11.10.1672

Народився Пилип Орлик.

30.05.1672

Народився російський імператор Петро І Великий.

27.03.1676

Народився Ференц II Ракоці.

17.06.1682

У Стокгольмі, в сім'ї короля Карла XI та Ульріки-Елеонори, принцеси Датської, народився майбутній шведський король Карл XII.

25.06.1682

Іоанн V та Петро І урочисто вінчаються на царство Російське – виникає дуумвірат.

09.01.1684

Іоанн V одружуєтья з Прасковією Федорівною Салтиковою.

05.04.1684

У Ліфляндії в селянській родині народжується Марта Скавронська – майбутня російська імператриця Катерина І.

25.07(04.08)1687

Іван Мазепа стає гетьманом.

1690

У прилуцького сотника Раковина народжується син Степан Раковин – центральний герой роману. [41]

28.01.1693

У царя Іоанна Олексійовича та Прасковії Федорівни народилася середня дочка Анна – майбутня російська імператриця Анна Іоаннівна.

1700

Помирає Павло Герцик – полтавський полковник, вихрест з євреїв, дід Григорія Орлика через дочку Ганну; син Павла Герцика Григорій (брат Ганни, дядько Григорія Орлика – майбутнього польного маршала Григора Орлі) був козацьким полковником в Івана Мазепи та супроводжував його у вигнанні. Павло Герцик мав також іще двох синів – Івана та Опанаса.

1700

Починається Північна війна (Швеція проти Північного союзу – Росії, Саксонії, Польщі, Данії).

1700

Пилип Орлик стає старшим канцеляристом генеральної військової канцелярії.

05.11.1702

У Батурині народився Григорій Орлик, майбутній дипломат і найталановитіший шпигун XVIII ст. у Європі – син Пилипа Орлика і Ганни Герцик; його хрещеними батьками були Іван Мазепа та Любов Кочубеївна – дружина генерального писаря Василя Кочубея.

1703

У майбутнього польського короля Станіслава Лещинського народилася дочка Марія Аделаїда, принцеса Савойська – майбутня французька королева, дружина короля Луї XV.

1703

Починається повстання під проводом Ференца II Ракоці.

1704

Ференц II Ракоці обирається князем Трансільванії.

1704

За ініціативою Карла XII у Варшаві збирається сейм, що усуває короля Августа II Сильного (водночас він є також курфюрстом Саксонії) й замість нього обирає королем Польщі Станіслава І (Лещинського). Надалі Август II та Станіслав І по черзі займають польський трон залежно від того, хто бере гору у Північній війні.

1705-1706

Відбуваються таємні переговори між Іваном Мазепою та Карлом XII.

1706

Пилип Орлик стає генеральним писарем Війська Запорозького.

1707

Ференц II Ракоці стає на чолі Угорської держави.

– I. 1707

Початок сюжету: Степан Раковин прибуває додому після навчання у Києво-Могилянській академії на літні вакансії.