Час великої гри. Фантоми 2079 року - Щербак Юрий Николаевич. Страница 86

Він показав заготований проект відозви до Братів і Сестер з обіцянкою надати освітню, медичну і технологічну допомогу навчити найновіших методів вирощування, збирання і зберігання зерна, переробки і транспортування харчових продуктів за найвищими світовими стандартами. Корнілов–Кисельов продемонстрував присутнім не бачений ще ніким проект гігантської зернотранспортної системи: через усю територію України прокладалося чотири бетонні споруди, схожі на естакади чи акведуки, що розмірами нагадували Велику китайську стіну зверху яких розміщувалася труба — зернопровід діаметром два метри, з системою зерносховищ, зернотерміналів та насосних станцій і, звичайно, бетонних блокпостів для надійної охорони; споруда дозволяла б пересувати українське збіжжя двома потоками на північ, одним — на схід і одним — на південь, у зону експортного зернотерміналу на Чорному морі в районі Яничар–Янукської затоки.

Слухаючи Корнілова–Кисельова, цар подумав, що кращого генерал–губернатора упокореної Малоросії годі й шукати. Тільки очі треба підшукати інші, щоб не так лякали людей. Цар спитав патріарха Савелія, з яким часто тренувався в баскетбольному залі, намагаючись обіграти гіганта, прослизнути під кільце й закинути м'яч у кошик, якою є сьогоднішня ситуація в Малоросії.

Савелій, виструнчившись по–військовому доповів, що, як і завжди, цю штучну псевдодержаву характеризують стан перманентного бардака, гризня у верхніх ешелонах влади і загальне небажання воювати, а працювати на городах у час бурхливої літньої вегетації. Всі церкви і монастирі, вся розвідувальна мережа «русскаго міра» готові до наступу об'єднаних сил коаліції. Савелій повідомив також, що з вищим керівництвом України–Руси ведеться поглиблена робота і є позитивний зсув у напрямі згоди укласти братсько–сестринський договір з Росією, віддавши їй половину врожайних земель у безстрокову оренду.

Разом з тим (як професійний розвідник, патріарх Савелій любив подавати об'єктивний образ подій, чітко поділяючи, за заповітом Христа, сфери інформації: «Богу — Богове, кесарю — кесареве»), він зазначив, що український націоналізм пустив глибоке коріння в малоросійському суспільстві, використовуючи егоїстичний, антихристиянський принцип «своя сорочка ближча до тіла». І тому він, Савелій, застерігає проти необгрунтованого оптимізму деяких учасників наради щодо легкої прогулянки до південних земель; як і в 1918 — 1920 роках, малоросійські брати і сестри не віддаватимуть хліб задурно, всупереч Христовій істині «не хлібом єдиним живе людина». Церковна практика «русскаго міра» показала, що малороси — найбільш егоїстичний, скритомислячий, підступний, закритодушний, жадібний, єлейно–фальшиво–смиренний, повстанськовибуховий народ у світі.

Тут слово попросив І. О. Крейда, якого попервах молодий цар назвав «Йоан Абрамович Крейдман», чим засмутив славного полтавця, та він, пройшовши латиноамериканську школу міжнародних відносин, вирішив не звертати увагу на протокольні дрібниці.

— Ваше Величество, милостивые государи, друзья и союзники. От имени законного правительства Союза держав Руси — СОДР, признанного двумя величайшими державами мира — Россией и Мексикой, приветствую вас и передаю вам братско–сестринский привет от порабощенного народа, взывающего к вам, его освободителям, — сбросить оковы национализма, прийти с высокой миссией славянско–скандинавской любви, помочь людям, познавшим Тьму и теперь стремящимся к свету единения, я не могу согласиться с некоторыми обидными словами, звучащими здесь в адрес моего народа. О, если бы вы знали, как больно ранят любящее народное сердце такие несправедливые инвективы! Никто лучше об этом не сказал, как мой земляк, великий писатель земли русской Николай Васильевич Гоголь. Вспомните, Ваше Величество, слова Тараса Бульбы про то, что не было лучших товарищей, чем в русской земле! То есть, у нас в Малороссии. А разве случайно, уже сгорая на костре, тот же Тарас Бульба пророчествовал? Вот его слова: «Уже и теперь чуют дальние и близкие народы: подымается на Русской земле свой царь, и не будет в мире силы, которая бы не покорилась ему!» Речь шла о вас, Ваше Величество.

Слова ці дуже сподобались Ніколаю Третьому: операція «БІС» набувала всесвітньо–історичного, провіденційного, цезаребудівного характеру Але хто цей Гоголь? Невже той хохол–блазень, що зневажливо–карикатурно змальовував дійсність часів прапрадіда Ніколая Першого?

Хлопчисько, що сидів на троні, уважніше придивився до цього самозванця, хазаро–хохла Крейди, який здався цареві схожим на Гоголя. Треба з ним обережніше. Зрадить — і оком не змигне.

— Позвольте, Ваше Величество, привлечь ваше внимание к еще одной гигантской фигуре настоящего малоросса, моего земляка–полтавца, величайшего воина всех времен и народов, затмившего по количеству побед и наград всех военачальников России, вкупе с маршалом Жуковым.

«Что он несет, этот самозванец? — почав дратуватися Ніколай Третій. — Кто может быть выше Жукова?»

— Я имею в виду Ивана Федоровича Паскевича, Ваше Величество. Фельдмаршала России, Пруссии и Австрии, графа Ереванского, светлейшего князя и покорителя Варшавского, героя войны 1812 года, победителя кавказских народов, Персии и Турции, члена Верховного суда над предателями–декабристами. Мы должны восстановить светлый облик Паскевича в глазах малороссийского народа, сделать его примером для подражания. Ведь это наш истинный национальный герой! Его девиз — «Никаких послаблений сепаратистам; твердая воля плюс штык, пуля и виселица победят любое сопротивление» — должен быть взят на вооружение операции «БИС». И я покорнейше прошу Ваше Величество присвоить имя фельдмаршала Паскевича полтавскому добровольческому корпусу Второго малороссийского фронта.

На Івані Оврамовичу красувався новенький мундир володаря СОДР, зшитий ще у Венесуелі за ескізом його сина Кузьми: голубий державний сюртук на вісім ґудзиків у два ряди з золотими еполетами й червоною шовковою стрічкою для орденів, маршальська зірка (правда, з надпиляними й затупленими кінцями променів, щоб не травмували більше шию прокуратора), жовті шаровари з червоними лампасами, заправлені у коричнево–червоні чоботи зі шпорами.

— Наш святой и чистый, самый трудолюбивый народ в мире, готовый поделиться с ближним последним куском хлеба, разделить свой убогий кров с каждым пришельцем, с нетерпением ждет вас, Ваше Величество, Ваша Святость, Ваши Превосходительства, вас, господа офицеры, чтобы свершился наконец акт исторической справедливости, акт воссоединения двух ветвей нашего единого некогда народа — северной и южной. Моя роль, господа, в этом процессе — это, по сути, роль Богдана Хмельницкого, как выразителя чаяний народных. И я готов возложить на себя эту историческую миссию — подписать вместе с вами, Ваше Величество, на Софийской площади в Киеве, под сенью памятника бессмертному Богдану соответствующий документ, суть коего следующая:

Мы провозглашаем создание нового государственного геополитического образования Союз держав Руси — СОДР Царем СОДР провозглашаетесь вы, Ваше Величество. Вашей резиденцией становится Мариинский дворец в Киеве над Днепром.

Резиденцией патриарха Савелия будет Софийский собор с прилегающими к нему помещениями бывшего МГБ — КГБ — ДерВара, а ныне ЦУК по улице Владимирской, 33-37.

Его Величество конунг Фенрир размещается на Княжей горе в Киеве, там, откуда правили Русью его предки, скандоруссы Рюрик, Хельга, Ингмар, Ярицлеств и другие.

Что касается меня, то осмелюсь просить Ваше Величество назначить меня исполнительным правителем СОДР, дабы избавить Ваше Величество от мелких, бесполезных и не подобающих вашему чину хозяйственно–управленческих функций.

Столицей СОДР объявляется Киев — мать городов русских, второй Иерусалим, а ныне, после уничтожения Иерусалима, то и вовсе первый. Москва, Санкт–Петербург и другие города и земли входят в состав СОДР на правах отдельных княжеств.

Соответствующий проект манифеста Вашего Величества, нижайше кланяясь, передаю в ваши руки.

Крейда, ледве долаючи опір черева, вклонився й віддав Ніколаю Третьому флешку з відповідним контентом. Монарх зблизу помітив на Крейдиній шиї синю смугу — наче земляка М. В. Гоголя та І. Ф. Паскевича недавно зняли з шибениці.