Десяте Правило Чарівника, або Фантом - Гудкайнд Террі. Страница 21

Зедд прочистив горло, потім подивився на символи і вказав ще на один.

— А ось цей? Такий же є на дверях у Вежу Першого Чарівника. Ти знаєш його сенс? Можеш передати його значення?

Річард трохи повернув зап'ястя і глянув на зображення зірки.

— Це — порада не дозволяти своєму зору зупинятися на чомусь одному. Безліч променів — це попередження дивитися на всі боки відразу, не бачити нічого за винятком всього. Це — нагадування, що ти не повинен дозволяти противнику привернути твою увагу, щоб направити твій погляд і затримати його на одній речі. Якщо ти піддасишся, то будеш бачити тільки, те, що хоче твій ворог. Це дозволить йому, скажімо так, засліпити тебе і тоді він зможе підібратися непоміченим, і ти, швидше за все, втратиш своє життя.

Твій зір, навпаки, як промені цієї зірки, повинен бути відкритий всьому, ніколи не зупинятися, навіть в бою. Танцювати зі смертю — значить зрозуміти свого супротивника, стати з ним єдиним цілим, зрозуміти його образ думок, відчути його меч, як свій власний. Передбачити його точне розташування, швидкість і наступний рух до того, як він відбудеться, не чекаючи його. Відкриваючи свій зір таким чином, відкриваючи всі свої почуття, ти приходиш до розуміння свого супротивника і рухаєшся як би інстинктивно.

Зедд почухав скроню.

— Ти хочеш сказати, що всі ці символи, характерні для бойового мага, всього лише настанови про те, як користуватися мечем?

Річард похитав головою.

— Слово «меч» означає всі форми боротьби, не тільки бій або бій якою-небудь зброєю. Наука також стосується стратегії і лідерства, крім усього іншого.

— Танцювати зі смертю значить довірити себе цінності життя своїм розумом, серцем і душею, щоб дійсно стати готовим зробити все для збереження життя. Танцювати зі смертю значить стати втіленням смерті, яка прийшла вбивати живих, щоб зберегти життя.

Зедд виглядав приголомшеним.

Річард же був дещо здивований реакцією діда.

— Все це здебільшого повторює те, чому мене завжди вчив ти, Зедд.

Світло ламп відкидало різкі тіні на вугласте лице чарівника.

— Думаю, що в якомусь сенсі це так і є, Річард. Але в той же час це і щось більше.

Річард кивнув, проводячи великим пальцем по м'яко освітленій сріблястій поверхні браслета. Він, здавалося, шукав слова.

— Зедд, я знаю, що ти б хотів бути тим, хто розповість мені все, що стосується твого Замку, так само, як хотів навчити мене Благодаті. Це було твоєю прерогативою, як Чарівника Першого Рангу. Напевно, мені слід було б почекати тієї науки.

Він переконано підняв кулак.

— Але на кону стояли людські життя, і мені багато чого треба було зробити. Так що довелося дізнаватися про все це без твоєї допомоги.

— О духи, Річард, як би я тебе цьому навчив? — Скрушно сказав Зедд. — Значення цих символів вважалися втраченими багато тисяч років. Жоден чарівник з часів, з часів… а, жоден чарівник, якого я знав, не розумів сенсу цих символів. І я уявити не можу, як це вдалося тобі.

Річард в збентеженні смикнув плечем.

— Як тільки я почав уловлювати їх зміст, усе стало досить очевидним.

Зедд спантеличено подивився на свого онука.

— Річард, я виріс в цьому місці і провів тут більшу частину мого життя. Я був Першим Чарівником в ті часи, коли тут ще були чарівники, якими потрібно було керувати. — Він похитав головою. — Весь цей час символи були на стінах Замку, але я і не думав, що вони можуть щось значити. Для тебе це просто і очевидно, але для інших це не так. З того, що я знаю, мені здається, ти всього лише думаєш, що розумієш значення символів, попросту уявляєш значення, яке хочеш там побачити.

— Я не придумав їх значення. Вони незліченну кількість разів рятували мені життя. Зрозумівши мову цих символів, я дуже багато дізнався про те, як битися мечем.

Зедд не став сперечатися і замість цього вказав на амулет на шиї Річарда, на сяючий рубін у формі сльози розміром з ніготь великого пальця Ніккі, обрамлений безліччю золотих і срібних ліній.

— Ти знайшов це в Башті. На рахунок значення цього амулета у тебе теж є припущення?

— Він був частиною одягу бойового мага. Але, на відміну від усього решти, цей амулет, як ти і сказав, був залишений під захистом Башти.

— А його значення?

Річард з повагою провів пальцями по поверхні амулета.

— Рубін символізує краплю крові. Символи, що нанесені на цей талісман, виражають шлях першої заповіді.

Зедд притиснув долоню до чола, ніби приведений в замішання ще однією заплутаною головоломкою.

— Перша заповідь?

Здавалося, погляд Річарда назавжди зупинився на амулеті.

— Вона означає тільки одне і в той же час все: бийся. Одного разу вступивши у бій, бийся. Все інше неважливо. Бийся. Це твій обов'язок, твоє призначення, твоя спрага. Немає правила важливіше, немає зобов'язання вище, ніж це: бийся.

Річард говорив м'яко, зі знаючою, невблаганною серйозністю, яка змусила Ніккі похолодіти. Він підняв амулет в повітря, його погляд зупинився на вигравіюваному орнаменті.

— Ці лінії, вигравірувані на амулеті — зображення танцю і, таким чином, мають особливе значення.

Продовжуючи говорити, він слідував пальцем по завитках візерунка, як по стрічці тексту, написаного на стародавній мові.

— Бий з порожнечі, не з замішання. Бий ворога швидко і прямо, наскільки це можливо. Бий впевнено. Бий рішуче й остаточно. Вдар по його силі. Просочуйся в діри в його обороні. Бий його. До самого кінця. Не дозволяй йому навіть зітхнути. Поламаєш його. Бий нещадно, до самих глибин його духу.

Річард звів погляд на свого діда.

— Це противага життю: смерть. Це танець зі смертю або, якщо точніше, хід танцю — його суть, зведена до форми, його форма, обмежена загальними уявленнями. Це закон, за яким живе бойовий маг, інакше він гине.

У горіхових очах Зедда не можна було прочитати нічого.

— Значить, ці символи, і знаки повністю визначають бойового мага, як простого мечника?

— Той же головний принцип, про який я тобі вже розповідав, стосується до амулета так само, як і до інших символів. Головна заповідь призначена не тільки, щоб висловити, як бойовий маг бореться зі зброєю в руках, але, що більш важливо — як він б'ється своїм розумом. Це основоположне розуміння природи буття, яким бойовий маг повинен керуватися у всьому, що він робить. Якщо він приймає головну заповідь, будь-яка зброя стає продовженням його розуму, провідником його прагнення. В якійсь мірі це нагадує те, що ти сказав мені про Шукача. Важлива не зброя, а людина, яка її тримає.

Чарівник, який останнім носив цей амулет, був Першим Чарівником. Його звали Барракус. Він теж, як і я, народився бойовим магом і теж відвідав Храм Вітрів. Після повернення, він пішов у Вежу Першого Чарівника, залишив амулет там, вийшов і наклав на себе руки, стрибнувши зі стіни Замку.

Погляд Річарда відпливав у далечінь, повну видінь і спогадів.

— Деякий час тому я зрозумів його і наважився було послідувати його прикладу.

Ніккі відчула полегшення, коли його відсутній погляд змінився легкою усмішкою.

— Але розум повернувся до мене.

Кімната дзвеніла тишею, ніби сама смерть тільки що безмовно пропливла повз них, затрималася на мить і продовжила свій шлях.

Нарешті Зедд посміхнувся, і ласкаво поплескав Річарда по плечу.

— Я радий, що зробив правильний вибір, мій хлопчику, назвавши тебе Шукачем.

Ніккі дуже хотілося, щоб у Річарда був його меч, положений йому по праву Шукача. Але він пожертвував ним заради відомостей про Келен.

— Отже, — нарешті, промовив Зедд, повертаючись до справи, — оскільки ти розумієш значення цих символів, ти повірив, що міг зрозуміти символи, складаючі закляття Вогняного Ланцюга.

— Адже я зміг зупинити його, хіба ні?

Зедд знову склав руки за спиною.

— У твоїх словах є сенс. Однак, це зовсім не означає, що ти можеш прочитати форми всередині заклинання так само, як ці символи. І це притому, що ми вже знаємо про спотворення, внесене шимами в заклинання.