Сад божественних пісень - Сковорода Григорий Савович. Страница 25

Пісня 25-та

На відхід отцю Гервасію Якубовичу [251] , який відходить із Переяслава в Білгород на архімандричий та судейський чин у 1758 році. Із цього зерна: «Господь збереже вхід твій та вихід твій, не дасть у сум'яття ноги твоєї» [252] .

Їдеш, нас покинуть хочеш?

Їдь здоровий, цілий, отче.

Будуть хай вітри погодні,

Тихі, жаркі, нехолодні,

У щасливу путь хай шляхи ведуть!

Мандрівні хай щезнуть страхи,

Спіте, подорожні прахи,

А слухняні добрі коні

Хай несуть як по долоні

У щасливий слід, мов гладенький лід.

Оболоки геть невірні!

Хлющі не ідіть надмірні!

Не печи пал полуденний,

Місяцем твій озаренний

Доброщасний путь у ніч всюди будь!

Той твої направить ноги,

Хто дав землю i дороги.

І оте, котре високо,

Хай твій шлях хоронить око.

Щасний хай відхід доброславить вхід.

Краю, порадій, щасливий, -

Муж приходить добротливий.

Кинь заздроснії звичаї!

Щасний, хто його пізнає.

На ясний вінець добрий хай кінець.

251

Якубович Гервасій - білгородский архімандрит, який підтримував Г.Сковороду, запросив його на викладацьку роботу до Харьківського колегіуму.

252

В українському перекладі Біблії: «Господь стерегтиме твій вихід і вхід відтепер аж навік» (Псалтир, CXX - 8).