Третє Правило Чарівника, або Захисники Пастви - Гудкайнд Террі. Страница 35

— Імперський Орден, — почав Магістр Рал, — вважає, що настав час об'єднати світ під новим законом: законом Ордена. Він заявляє, що у всіх людських нещастях винна магія. Він каже, що магія — причина падіння людини. Він стверджує, що магію слід вигнати з цього світу.

Деякі в залі згідно забурмотіли, інші висловилися скептично, але більшість мовчали.

Магістр Рал вказав рукою на найвище крісло, що стояло в центрі подіуму.

— Заради здійснення цієї мети, у світлі того, що сам Орден проголосив свою місію божественною, він не потерпить незалежності жодної з країн.

Орден бажає, щоб всі опинилися під його впливом і йшли в майбутнє єдиним народом: підданими Імперського Ордена.

Він на мить замовк і, окинувши поглядом присутніх, продовжував:

— Але магія не є фундаментом зла. Це твердження — всього лише привід, щоб розв'язати війну за власне панування.

По залу пробіг шепотіння, подекуди спалахнули тихі, але запеклі суперечки.

Герцогиня Лумхольц вийшла вперед, вимагаючи уваги. Перш ніж вклонитися Магістрові, вона посміхнулася.

— Магістр Рал, те, що ви говорите, дуже цікаво, але присутні тут Захисники пастви, — вона махнула рукою в бік Тобіаса, — стверджують, що магія насаджується Володарем.

Броган не ворухнувся і не вимовив ані слова. Магістр Рал навіть не глянув у його бік. Він не зводив очей з герцогині.

— Дитина, що тільки що з'явилася на світ, це магія. Назвете ви її злом?

Велично піднявши руку, герцогиня закликала до мовчання натовп у себе за спиною.

— Захисники пастви свідчать, що магія — породження самого Володаря і, відповідно, є втіленням зла.

З різних місць залу, в тому числі і з балконів, почулися схвальні вигуки. На цей раз Магістр Рал підняв руку, закликаючи до тиші.

— Володар — руйнівник, ворог світла і життя, дихання смерті. Наскільки я чув, тільки Творець, своєю могутністю і владою, створює все, що існує.

Присутні в один голос погодилися з цим.

— В такому разі, — продовжував Магістр Рал, — той, хто говорить, що магія породжена Володарем, — богохульствує. Хіба здатний Володар створити нове життя? Ні, він може лише знищити його. І приписувати Володареві можливість творення, яка властива тільки Творцеві, означає віддавати йому владу над безневинними істотами. А це не що інше, як єресь.

У гробовій тиші Магістр Рал нахилився до герцогині:

— Ви вийшли вперед, пані, щоб зізнатися в єресі? Або щоб заради своєї вигоди звинуватити в єресі когось іншого?

З червоним обличчям вона відступила за спину чоловіка. Герцог, який давно вже втратив колишню незворушність, погрозив Магістрові Ралу пальцем.

— Можете скільки завгодно грати словами, але факт залишається фактом: Імперський Орден бореться зі злом Володаря і хоче об'єднати нас у цій боротьбі. Його мета — щоб усі народи процвітали разом. Магія ж відмовляє людству в цьому праві. Я кельтонець і пишаюся своєю країною, але прийшов час переступити через відособленість окремих і, як правило, слабких держав. Ми вели довгі переговори з Орденом, і вони показали себе вельми цивілізованими і порядними людьми, які бажають цілком мирного об'єднання всіх земель.

— Шляхетна ідея, — спокійно відповів Магістр Рал. — Однак вона вже втілилася в Серединних Землях, які ви погубили з жадібності.

— Імперський Орден — це зовсім інше. Він пропонує справжню могутність і міцний, тривалий мир.

Магістр Рал суворо подивився на герцога.

— На кладовищі дійсно мир порушується рідко, — зауважив він і обвів присутніх грізним поглядом. — Не так давно армія Ордена пройшла по Серединних Землях, затягуючи землі у свої тенета. Багато хто приєднався до них, і війська Ордена стали сильніші. Армію вів д'харіанський генерал Рігс, а офіцерами у нього були уродженці інших країн. Крім того, їм допомагав чарівник на ім'я Слагл, кельтонець за походженням. Ця армія обрушилася на Ебініс, столицю Галеї, стократно перевершуючи в чисельності захисників міста. Імперський Орден закликав галейців стати підданими Імперського Ордена. Жителі Ебініса, пам'ятаючи своє зобов'язання захищати єдність Серединних Земель, виступили проти загарбників.

Герцог відкрив було рот, збираючись щось сказати, але вперше за цей час тон Магістра Рала став загрозливим, і він вирішив за краще промовчати.

— Галейська армія захищала місто до останньої людини. Чарівник скористався своїм умінням, щоб зробити прохід в мурі міста, і Імперський Орден увірвався в Ебініс. Але коли галейські війська були знищені, Імперський Орден не став займати місто, а пройшовся по ньому, як зграя диких звірів, гвалтуючи та вбиваючи безпомічних жителів.

Магістр Рал нахилився вперед і тицьнув пальцем в герцога Лумхольца.

— Орден вирізав усе населення Ебініса: чоловіків і жінок, старих і немовлят. Вони садили на палі вагітних жінок, щоб убити відразу і матір, і дитя в її лоні!

З почервонілим від сказу лицем Магістр вдарив кулаком по столу, і від цього звуку всі здригнулися.

— Цими діями Імперський Орден продемонстрував хибність всіх своїх заяв! Він втратив право вчити когось, що є благо, а що — зло.

Чеснота невластива цим людям, і вони прийшли сюди з єдиної причини: завойовувати і пригнічувати. Різанина в Ебінісі повинна була показати іншим, що їх чекає, якщо вони відмовляться підкоритися! Імперський Орден не зупинять ні межі, ні доводи розуму. Люди, чиї клинки залиті кров'ю немовлят, не знають нічого про добро. І не смійте навіть намагатися довести мені протилежне! Імперський Орден не гідний, щоб його захищали! Він Показав ікла, приховані до часу, і, клянуся духами, тепер йому немає і не може бути віри!

Зробивши глибокий подих, щоб заспокоїтися, Магістр Рал випростався.

— І ті невинні люди, що були на вістрі меча, і ті, хто тримав цей меч, — всі багато втратили в той день. Ті, хто був на вістрі, втратили життя. А ті, хто тримав меч, втратили людяність і право бути вислуханими. І я заявляю: будь-хто, хто приєднається до них, — мій ворог.

— А з кого ж складалися ці війська? — Запитав хтось. — В основному з д'харіанців, як ви самі сказали. А ви — владика Д'Хари. Після того як минулої весни впали кордони, д'харіанці здійснювали в Серединних Землях такі ж злочини, як той, про який ви говорили з таким гнівом. Хоча Ейдіндріл не піддався такій жорстокості, багато міст спіткала та ж доля, що й Ебініс. І тепер ви хочете, щоб ми вам повірили? А чим же ви краще?

Магістр Рал кивнув.

— Те, що ви говорите про Д'Хару, — правда. Тоді на чолі Д'Хари стояв Даркен Рал. Він мій батько, але він не ростив мене і не виховував за своїм образом і подобою. Даркен Рал хотів приблизно того ж, чого хоче зараз Імперський Орден: правити світом. Різниця тільки в тому, що він на відміну від Ордена не намагався замаскувати свої цілі благородними словами і виступав від свого імені, не спираючись на інші країни. Як і Орден, для досягнення своїх цілей Даркен Рал використав не тільки військову силу, але і магію, не зупиняючись ні перед яким злочином, щоб досягти своєї мети.

— Значить, ви такий же, як він. Магістр Рал похитав головою:

— Ні, не такий. Я не прагну до влади. Я взяв у руки меч тільки тому, що у мене є можливість протистояти загарбникам. Я бився на стороні Серединних Земель проти власного батька. І в кінці кінців за свої злочини він загинув від моєї руки. А коли він скористався своєю брудної магією, щоб повернутися з Підземного світу, я теж вдався до магії, щоб зупинити його і відправити назад до Володаря. Потім — теж за допомогою магії — я закрив ворота, якими користувався Володар, щоб засилати своїх поплічників у світ живих.

Броган скрипнув зубами. З власного досвіду він знав, що єретики намагаються приховати свої справжні наміри, розповідаючи байки про те, як хоробро вони билися з володарем і його поплічниками. Він досить наслухався подібних вигадок і вмів побачити за ними справжнє зло. Послідовники Володаря, як правило, занадто боязливі, щоб показати свою справжню сутність, і прикривають її подібними байками.