Дотик - Маккалоу Колін. Страница 73
Не маючи власного сина, Александр усі свої сподівання поклав на Нелл, яка боготворила батька настільки сильно, що не наважувалася сказати йому, ким вона насправді хоче стати — доктором медицини. До того ж то була недосяжна мета, навіть для доньки сера Александра Кінроса. Жінкам було заборонено навчатися на медичному факультеті Сіднейського університету, і ця заборона була непорушною. О, з якою охотою вона б поїхала вчитися за кордон чи навіть до Мельбурнського університету, але татко хотів, щоб його бізнес перейшов до кревної наступниці, і це означало опанування гірничовидобувної справи та металургії на механічному факультеті. Там теж ніколи не навчалися жінки, але закону, котрий би це забороняв, як на медичному факультеті, не було. Цей недогляд був спричинений недбалістю і неуважністю: ніхто й подумати не міг, що якась жінка захоче стати інженером.
Однак зміна в тілі Нелл таки спричинилася до певних змін у її сприйнятті, особливо в її ставленні до ситуації між батьком та матір’ю. Це була єдина сфера, котру Александр із нею не обговорював, але саме про неї їй найбільше кортіло дізнатися. Аж пеком пекло. Палка прихильниця батька, Нелл завжди винуватила матір, котра в той момент, коли поблизу зарисовувався батько, вдавалася до крижаних, але бездоганно-ввічливих манер. Батько у відповідь на таке поводження зазвичай надягав гримасу легкого невдоволення, яке часто опускалося до злих дотепів та різких відповідей. То була для нього цілком природна реакція: він мав набагато бурхливішу вдачу, був дуже нетерплячим, не вмів тримати в собі образи. А що відбувалося у мами в душі, не знав ніхто, а тим паче — Нелл. Татко називав матір меланхолічкою, зате Нелл, яка прочитала з цього предмету все, що можна прочитати в медичних виданнях, не вважала її ані неврастенічкою, ані меланхолічкою. Інтуїція підказувала їй, що мама — просто глибоко нещасна людина, але ж як це могло статися? Через тітоньку Рубі й татка?
Нелл, скільки себе пам’ятала, завжди знала про стосунки тітоньки Рубі та батька, бо про ці стосунки знали всі. Ні, це також не могло бути першопричиною материного нещастя, бо Рубі і мама були такими близькими подругами! І стосунки їхні були набагато кращими за стосунки мами й татка.
Але це був саме той випадок, коли життя Нелл, неприродним чином захищене від зовнішніх впливів, не могло дати їй відповіді на болісне запитання. Вона ніколи не ходила до звичайної школи і тому не мала жодного уявлення про те, що оця дивна гра емоцій між татком, мамою та тітонькою Рубі була не лише соціально неприйнятною, а й абсолютно химерною. Королева Вікторія — та б узагалі сказала, що такі стосунки неможливі.
— Але ж я не можу з нею говорити, — сказала Елізабет Рубі після того, як спробувала пояснити доньці, як слід поводитися в новій ситуації. — Я вже достатньо обпеклася. Поговори з нею ти, Рубі. Однаково вона тебе поважає більше, аніж мене.
— Біда в тому, люба Елізабет, що кожного разу, коли ти дивишся на Нелл, ти бачиш Александра, — зітхнула Рубі. — Пошли її до готелю пообідати — і я спробую з нею поговорити сама.
Це запрошення було досить незвичним і тому не могло не збудити цікавості Нелл, тож вона вирушила до готелю, розмірковуючи — що все це означає?
— Настав час, — сказала Рубі, коли обід із китайських страв було поглинуто, — коли тобі треба повністю ознайомитися з ситуацією, яка склалася між твоєю матір’ю, твоїм батьком та мною.
— Ой, та я знаю все про цю ситуацію, — невимушено мовила Нелл. — Ти і татко займаєтеся сексом, бо татко не займається сексом з мамою.
— А тобі це не здається дивним? — спитала Рубі, з цікавістю дивлячись на Нелл.
— А що тут дивного?
— Усе.
— Тоді краще розкажіть мені — чому, тітонько Рубі.
— По-перше, тому що, як вважається, одружені люди не можуть займатися сексом з іншими людьми, лише удвох. Секс, кажеш… — задумливо мовила Рубі. — Ти вживаєш дуже відверті вирази, Нелл.
— Тому що так у книжках пишуть.
— Я в цьому не сумніваюся. Однак твоїй матері не можна більше мати дітей, тому вона й не може виконувати свій подружній обов’язок.
— Я це знаю. І тому ви приходите на допомогу, — з апломбом мовила Нелл.
— Господи! А навіщо я мушу приходити на допомогу?
Нелл нахмурилася.
— Узагалі-то, тітонько Рубі, я й поняття зеленого не маю.
— Тоді я скажу тобі. Чоловіки не можуть бути цнотливими та самодостатніми. Тобто без сексу вони не можуть. Католики обманюють самих себе, що чоловіки можуть давати обітницю безшлюбності, як вони це називають, але я дуже сильно в цьому сумніваюся. Насправді якщо чоловік зовсім утримується від стосунків з жінками, то для мене він просто схиблений, ну, божевільний.
— Значить, татку потрібен секс.
— Саме так. І тут у пригоді стаю я. Але твій татко і я… між нами не просто якийсь вульгарний зв’язок, хоча більшість людей саме так і вважають. Межи мною та Александром — кохання. І це кохання виникло задовго до того, як він одружився з твоєю матір’ю. Але зі мною він одружитися не міг, бо я раніше мала сексуальний досвід з іншими чоловіками.
— Це якось нелогічно, — сказала Нелл.
— Не можу з тобою не погодитися, — похмуро мовила Рубі. — Однак насправді все зводиться ось до чого: вважається, що досвідчені в сексуальному відношенні жінки нездатні на вірність одному мужчині, навіть власному чоловікові. А чоловіки хочуть не мати й тіні сумніву в тому, що вони є батьками своїх дітей. Тому вони бажають одружуватися з жінками, які є незайманими.
— Моя матір була незайманою, коли вона взяла шлюб з моїм батьком?
— Так.
— Але ж він любить тебе, а не її.
— Я б сказала, що він любить нас обох, Нелл, — мовила Рубі, пересилюючи себе і посилаючи прокльони Елізабет, яка звалила на неї це непросте завдання.
— Її він кохає через дітей, а тебе — через секс.
— Не все так просто, повір мені, люба! Ми всі утрьох трохи несповна розуму, і кращого виразу я дібрати не можу Найважливіше — це те, що ми якось уживаємося, ми одне одного любимо, і ми… ну, як би це краще сказати… між нами існує розподіл обов’язків.
— Тітонько Рубі, а навіщо ви мені все це кажете? — спитала Нелл, зосереджено та допитливо поглянувши на співбесідницю. — Тому що сторонні люди цього не схвалюють, еге ж?
— Саме тому! — скрикнула Рубі, радісно просіявши від того, що Нелл збагнула суть.
— Якщо чесно, то яке їхнє діло до ваших стосунків?
— В одному ти можеш бути абсолютно впевненою, моя дівчинко: сторонні люди люблять усе робити своїм ділом. Саме з цієї причини про це не можна говорити з чужими людьми. Второпала?
— Так. — Нелл підвелася. — Мені вже пора на заняття. — Вона гучно цьомкнула Рубі на прощання у щоку. — Спасибі за урок.
— Тільки не розповідай про нашу розмову батькові, чуєш?
— Не буду. Це — наша таємниця, — відказала Нелл і підстрибом поскакала геть.
«От чорт! — подумки вилаялася Нелл, сідаючи у вагончик канатної дороги. — Я тепер знаю, що татко кохає тітоньку Рубі і що тітонька Рубі кохає татка, але кого ж тоді кохає мама? Ось про що я забулася спитати! Кого ж вона кохає? Татка? Можливо, але ж їй не можна займатися сексом, а татку секс потрібен».
Озброївшись новонабутими знаннями, Нелл заходилася досліджувати — чи любить матір її батька. І швидко виявила, що матір не любить нікого, навіть себе. Коли татко торкався її, навіть ненавмисне, вона реагувала як равлик, що відразу ж ховається у свою хатку; у її очах блискав вогник огиди, котрий свідчив, що така її реакція не має нічого спільного із забороною на секс. І татко про це знає! Така реакція матері зазвичай злить його, він вибухає якоюсь ущипливою ремаркою і ображено йде геть. Нелл почала підозрювати, що мама навіть дітей своїх не любить.
— Мабуть, ти маєш рацію, — відповіла Рубі на це запитання, коли вони зустрілися вдруге.
— Якби вона любила своїх дітей, то напевне б знайшла спосіб, як це продемонструвати, — припустила Нелл. — Я починаю думати, що мамине життя — це суцільна трагедія.