Дев'яте Правило Чарівника, або Вогняний Ланцюг - Гудкайнд Террі. Страница 40

— Так значить, ви кидаєте нас саме тоді, коли так потрібні нам? — Почувся голос здалеку.

Хоча ніхто з присутніх людей не підтримав промовляючого, було ясно, що так думає не тільки ця людина. Кара виступила вперед. Перш ніж вона встигла встати перед ним, Річард непомітно, торкнувся її стегна, попереджаючи, щоб вона залишалася на місці.

— Послухайте, — прогарчав Віктор, — Річард нікого не кидає, і я не бажаю чути подібних розмов. — Чоловіки відступили назад, зупинені загрозою в його голосі. Одного погляду Віктора вже було достатньо, щоб змусити людей збліднути вдвічі сильніше. — Він уже зробив для нас більше, ніж будь-хто інший. Він показав нам, що ми повинні підпорядковувати свої життя тільки самим собі, і це змінило все. Все своє життя ви прожили тут, під владою Ордену. Річард допоміг нам зрозуміти, чого ми варті насправді, що ми — горді і мужні люди. Ми — єдині, хто відповідальний за наші життя. Опинившись тут, він нічого нам не давав. Ми самі досягли всього.

Більшість чоловіків, що стояли на сходах і траві, принишкли. Деякі були збентежені, кидаючи погляди на інших. Кілька людей заявили нарешті, що вони згодні з Віктором.

Коли чоловіки нарешті засперечалися про те, що їм слід робити, Ніккі, спіймавши момент, схопила Річарда за руку і потягнула назад, де могла б поговорити з ним подалі від сторонніх вух…

— Річард, битва тут набагато важливіша.

— Я не можу залишитися.

Її блакитні очі спалахнули ледь стримуваною люттю. — Ти повинен бути тут, щоб повести цих людей за собою. Ти — лорд Рал. Вони розраховують на тебе.

— Я не несу відповідальність за їх життя. Вони вже вибрали, яким буде їх життя, коли почали повстання. Вони зробили це самі і самі виграли той бій. Ми всі боремося за те, у що віримо. Ми всі боремося за одне і те ж: право прожити своє власне життя. Я роблю те, в що я вірю і що повинен.

— Ти тікаєш від битви, щоб переслідувати марення в своїй голові. — Її уїдливі слова повисли в повітрі без відповіді. Річард відійшов від чаклунки і звернувся до людей.

— Старий Світ і Новий Світ перебувають у стані війни. — Натовп поволі замовкав, люди витягували шиї, щоб подивитися на Річарда і послухати, що він скаже. Війська, які йдуть сюди, — це солдати, перевірені і навчені в цій війні.

— Вони пронеслися по Новому Світу, направивши свої мечі, сокири та булави проти озброєних і проти беззбройних людей, проти людей Нового Світу. Ці солдати достатньо досвідчені в тому, щоб вриватися в міста і вирізати все їхнє населення. Коли вони будуть тут, то стануть катувати, гвалтувати і вбивати жителів міста, так само як вони проробляли все це на півночі… якщо ви першими не зупините їх.

Але, навіть якщо ви зробите так, це зовсім не буде означати, що все закінчилося. Орден пошле ще більше солдатів. Якщо ви здобудете перемогу і наступного разу, сюди пошлють ще більше солдатів.

— Річард, про що ти говориш? — Слова Іцхака повисли у вечірньому повітрі. — Ти хочеш сказати, що це безнадійно… що ми повинні здатися?

— Ні. Я кажу, що вам необхідно бачити реальну серйозність того, що значить битися з Імперським Орденом, істинну суть цього протистояння. Якщо ви хочете бути вільними, то повинні зробити щось більше, ніж просто стояти тут на місці і обороняти своє місто.

Жодну війну не можна виграти тільки обороняючись.

Якщо ви хочете бути дійсно вільними, то повинні боротися за це, повинні зупинити тих, хто прагне придушити вашу свободу. Якщо ви вирішили стати вільними, то повинні стати частиною того, що дозволить світу позбавитися від Імперського Ордена. Д'харіанська Імперія, країна, якою я правлю, в даний момент одна протистоїть Ордену. — Річард повільно похитав головою. — Але в неї немає шансів виграти, залишаючись на самоті. Одного дня Д'харіанська Імперія впаде, Імператор Джеган звільниться від тягаря цієї війни і тоді він кине всі свої сили, щоб придушити будь-які осередки опору, щоб встановити владу Ордену скрізь і всюди.

— Алтур-Ранг — на чолі його списку. Це його рідне місто. Він не дозволить духу свободи протистояти його щирим переконанням. Він спустить на вас своїх найбільш жорстоких солдатів — синів Старого Світу. Ви будете ізольовані і знищені армією Джегана, що складається з ваших же земляків. Ви помрете в бою, ваших дітей чоловічої статі вб'ють, а ваших дружин, сестер і дочок віддадуть в якості нагороди тим тваринам, які виконують волю Ордена.

Люди стояли серед всепоглинаючої тиші. Їх охопив страх. Це були не ті надихаючі слова, які вони очікували почути напередодні бійки.

— Віктор прочистив горло. — Ти намагаєшся нам щось сказати, Річард?

Річард кивнув, вперто дивлячись зверху на присутніх перед ним людей. — Так. Я намагаюся сказати, що ви повинні робити щось більше, ніж просто стояти і захищати себе, коли прийдуть солдати. Так ви не зможете виграти цю війну. Ви повинні атакувати Імперський Орден і допомогти скинути його.

Іцхак підняв руку.

— Скинути його? Як?

— Ви добре знаєте, що життя під гнітом Ордена — це лише руйнування і загибель. Мало роботи, мало їжі, мало надій… Багато лише обіцянок блаженства в якомусь іншому житті, але тільки взамін на ваше самовіддане служіння в цьому. Жреці Братства Ордена не можуть запропонувати вам нічого крім злиднів, тому вони проголошують страждання гідністю, а натомість щедро обдаровують вас безглуздими, нескінченними обіцянками нагороди десь там, в іншому світі. Правдивість цих обіцянок неможливо перевірити, обіцянок нагороди в світі, про який невідомо нічого, крім їхніх же слів. Ви не такі легковажні, щоб вірити подібним порожнім обіцянкам, але, тим не менш, натовпи ошуканих людей йдуть на цей нечесний обмін, легко пропонуючи натомість своє єдине життя.

Джеган використовує релігійні ідеї, ідеї битви за майбутнє людства і знищення володіючих даром чарівництва, як головну причину, по якій Старий Світ повинен захопити Новий Світ. Він вселяє своїм підданим, що люди, які проживають далеко на півночі — аморальні язичники і навернути їх — це борг перед Творцем.

Насправді, Джеган всього-навсього відволікає увагу, щоб приховати широко поширені бідність і безробіття, що виникли завдяки доктринам Ордена. У невдачах Імперського Ордена через загальну убогість і часті смерті будуть таким чином звинувачені зрадники — і це будете ви — і їх імовірно погані брати на півночі. Джеган дає молоді, що втратила надію, об'єкт ненависті, на якому вони зможуть зігнати злість за всі власні нещастя.

Таким чином з безлічі молодих людей Старого Світу, Джеган створив цілу армію фанатиків. Ви самі знаєте силу цих хлопців, які покинули Алтур-Ранг, щоб приєднатися до нібито благородної справи. Ці люди бачили занадто мало, щоб вміти заглянути вперед, і зрозуміти справжню суть вчення Ордена. Джеган дав їм тих, кого можна звинуватити у всіх нещастях: тих, хто не сприймає віру Ордена. Цим людям дали право безкарно вбивати і спустили як псів на тих, хто вільний, хто процвітає і, що саме ненависне їм, хто щасливий. Більшість з них далекі від розуміння причин.

Беручи участь в битві далеко від Старого Світу, Джеган дозволяє цим дикунам мародерствувати і грабувати все на своєму шляху, сподіваючись, що вони забудуть жалюгідне майбутнє, яке чекає їх вдома. Користуючись чисельною перевагою, вони змітають усіх, хто наважується протистояти їм. Вони залякують і тероризують. Очікуючи наближення орди вбивць, люди впадають в паніку, і цього буває достатньо, щоб деякі міста й цілі держави тут же здавалися, щоб приєднатися до Імперському Ордену.

— Ви хочете сказати, що марно боротися з ними?

— Я розповідаю вам про справжню природу того, з чим нам доведеться зіткнутися, — сказав Річард. — Але це не буде виглядати настільки безнадійно, якщо ви зрозумієте суть нашої боротьби.

Існує одна причина, по якій Імперський Орден не отримав бажаного ефекту від ведення війни далеко від дому. Скільки б вони не грабували, їм, тим не менш, необхідна значна кількість поставок різної сировини і провіанту, починаючи від муки, щоб робити хліб, і закінчуючи пір'ям для стріл. Вони не можуть награбувати достатньо їжі щоб прогодувати всіх. Їм необхідні майстри і робітники, щоб допомагати тим, хто воює, і їм потрібен постійний приплив нових солдатів, щоб відшкодувати втрати, понесені в боях цієї кампанії. У незнайомій і далекій країні нелегко битися. Число їх втрат від хвороб приголомшує. Зараз, завдяки постійно прибуваючим підкріплення, вони змогли більш ніж замінити всіх, кого втратили. Їх армія постійно зростає, стаючи все більш жахливою з кожним днем. Але це також означає, що і їх потреби збільшуються з кожним днем.