Завдання Героїв - Райс Морган. Страница 57

Король повільно підвівся і сердито подивився на Тора.

«Як ти смієш!» — закричав він. — «Ти, нахабний хлопчисько! Я велю закувати тебе за це в кайдани!»

Тор був в жаху. Йому здавалося, що весь світ звалився на нього. Йому хотілося просто зникнути.

Тим часом, до утвореної на підлозі калюжі з вином підійшов собака і почав сьорбати. Не встиг Тор нічого відповісти, не встигли присутні прийти в себе, як вся увага перейшла до собаки, який почав страшенно скавчати.

За мить собака впав мертвий на бік. Всі присутні подивилися на нього і з жахом зітхнули.

«Ти знав, що напій був отруєний!» — вигукнув хтось.

Обернувшись, Тор побачив принца Гарета, який стояв поруч з Королем і вказував на Тора.

«Як ти міг знати, що він отруєний? Тільки якщо ти — це той, хто зробив це! Тор намагався отруїти Короля!»— вигукнув Гарет.

Весь натовп заревів від гніву.

«Відведіть його в темницю», — наказав Король.

За мить Тор відчув, як стражники міцно схопили його ззаду і потягли через весь зал. Він викручувався і намагався протестувати.

«Ні!» — вигукнув Тор. — «Ви не розумієте!»

Але ніхто його не слухав. Його швидко тягли крізь натовп. Він бачив, як все його життя йшло шкереберть. Вони перетнули зал і вийшли через бічні двері, які зачинилися за ними.

Тут панувала тиша. За мить Тор відчув, що він спускається. Кілька пар рук вели його вниз по гвинтових сходах. Ставало все темніше і темніше. Незабаром Тор почув крики ув’язнених.

Відкрилися залізні двері камери, після чого він зрозумів, що його привели до темниці.

Він знову викручувався, намагаючись чинити опір і вирватися на свободу.

«Ви не розумієте!» — кричав він.

Піднявши очі, Тор побачив, що вперед виступив один із охоронців — величезний грубий чоловік з неголеним обличчям і жовтими зубами.

Він сердито дивився на Тора.

«О, я розумію дуже добре», — почувся його скриплячий голос.

Наглядач замахнувся і останнім, що побачив Тор, був кулак, який прилетів прямо йому в обличчя.

Після чого він поринув у морок.