Біблія /Библия - Кулиш Пантелеймон Александрович. Страница 51
20 Чи горбатий, чи миршавий, чи з більмами на очах, чи коростявий, чи лишаюватий, чи з роздавленими яйцями.
21 Кожний з роду Арона, сьвященника, у кого на тїлї хиба яка, не може приступити, щоб приносити огняні жертви Господнї; сказа у його, не приступати ме, щоб приносити хлїб Бога свого.
22 Хлїб Бога свого в сьвятинї від великої сьвятощі і від сьвятощі можна йому їсти;
23 Тільки до завіси нехай не приступає, і до жертівника нехай не приступає, бо в його сказа на тїлї, так щоб не зневажив сьвятинї моєї: я бо, Господь, осьвячую її.
Левит 22
1 І рече Господь Мойсейові:
2 Промов до Арона й до синів його, щоб оглядно держали себе перед сьвятими приносами синів Ізрайлевих, що посьвячують для мене, та не зневажали імени сьвятинї моєї. Я Господь.
3 Скажи їм: Хто б то нї був у ваших родах, кожен з насїння вашого, що приступати ме до сьвятощів, що посьвячують сини Ізрайлеві Господеві, а нечисть його буде на йому, викорениться душа та від лиця мого. Я Господь.
4 І кожний з насїння Аронового прокаженний, або течивий, не їсти ме сьвятих приносів, аж стане чистим. А хто торкнеться такого, що через трупа став нечистим, або такого в кого стїкає насїннє;
5 Або хто торкнеться об повзаючу животину, через котру стане нечистим, або об чоловіка, через котрого стане нечистим від якої нечистоти, що на йому:
6 Хто торкнеться об їх, нечистим стане до вечора; і неможна йому їсти сьвятого, але він мусить викупати тїло своє в водї.
7 А зайде соньце, то чистим стане; і можна йому потім їсти сьвяте, бо се хлїб його.
8 Падла й що зьвір розідре, не їсти ме, що Я неопоганитись. Я Господь.
9 І сповняти муть повелїння мої, щоб не взяти на себе гріха і не вмерти за те, що зневажять їх. Я Господь, що сьвятить їх.
10 І нїякий приходень не їсти ме сьвятого; хто в комірни в сьвященника або наймит його, неможна йому їсти сьвятого.
11 А коли сьвященник купить раба за срібло, можна йому їсти з того; і ті, що родились у домівцї його, можуть їсти.
12 І коли дочка сьвященника буде за приходнем, то не їсти ме жертви, сьвятого приношення.
13 Коли ж дочка сьвященника повдовіє чи розведеться з чоловіком, і дїтей в неї нема, і вернулась вона в домівку батька свого, як замолоду, батьківський хлїб їй можна їсти. Нїякому ж приходневі не можна їсти його.
14 І коли хто ненароком з'ість сьвятого, нехай до його надбавить пятину того тай оддасть сьвященникові вкупі з сьвятим.
15 І нехай нїхто не зневажає нїчого сьвятого в синів Ізрайлевих, що приносять Господеві.
16 І сим робом не беруть на душу гріха, що їдять сьвятощі їх. Я бо Господь, що осьвячую їх.
17 І рече Господь Мойсейові:
18 Промов до Арона й до синів його і до всїх синів Ізрайлевих, і скажи їм: Хто б то нї був із дому Ізрайлевого, чи з приходнїв в Ізраїлї, що приносити ме жертву свою, чи по якій обітницї своїй, чи по добрій волї приносять дари Господеві на всепаленнє,
19 То, щоб залюбки було воно прийнято, треба приносити без скази, самця із скотини чи з овечок чи з кіз.
20 Нїчого, що має хибу, не приносити мете його; бо не буде на благоволеннє Боже про вас.
21 І хто приносить жертву мирну Господеві, щоб сповнити обітницю, чи то приніс добровільний, із скоту або з овечок: без скази мусять бути про благоволеннє; не має бути жадної хиби в йому.
22 Слїпого або зраненого, або надвереженого, або таке, що болячки в його, або коростявого, або паршивого, такої животини не приносити мете Господеві і не подавати мете їх на огняну жертву на жертівник.
23 А бика або барана, в якого один член або за довгий або за короткий, такого можна тобі принести як дар добровільний; але на обітницю не годиться таке.
24 І животини, в якої яйцї роздавлені або розбиті, або вирвані або вирізані, не приносити мете Господеві, і в землї вашій не чинїте такого.
25 І з рук чужениць не приносити мете хлїб Бога вашого зо всього того; бо на всьому тому надвереженнє і сказа їх; не будуть вони у благоволеннє Боже про вас.
26 І рече Господь до Мойсея, кажучи:
27 Теля, чи ягня, чи козля, як вродиться, так нехай пробуде сїм день при матері своїй; а з восьмого дня і потім буде залюбки на жертву всепалення Господеві.
28 Чи то буде корова, чи вівця, не будете заколювати її одного дня разом з маленьким її.
29 І як приносити мете жертву подячну Господеві, то приносїть її так, щоб була Богу залюбки про вас:
30 Того самого дня треба з'їсти її; не зоставляйте нїчого до ранку. Я Господь.
31 І пильнуйте заповідей моїх і сповняйте їх. Я Господь.
32 І не зневажати мете імені сьвятого мого, щоб сьвятим бути менї серед синів Ізрайлевих. Я Господь, що сьвятить вас,
33 Що вивів вас із Египецької землї, щоб бути вам Богом. Я Господь.
Левит 23
1 І рече Господь Мойсейові:
2 Промов до синів Ізрайлевих та скажи до них: Се сьвята Господнї, що обявите їх зборами сьвятими; мої празники, такі:
3 Шість день можна вам робити дїло, а семого дня субота на спочинок, сьвятий збір. Нїякого дїла не робити мете. Спочинок се про Господа по всїх осадах ваших.
4 Ось сьвята Господнї, сьвяті збори, що будете скликати їх призначеного часу:
5 Первого місяця, на чотирнайцятий день місяця, між двома вечорами, паска Господеві.
6 А на пятнайцятий день того ж місяця сьвято опрісноків Господеві; сїм день опрісноки їсти мете.
7 На первий день сьвяті збори будуть у вас. Нїякої роботи не робити мете.
8 Та приносити мете огняну жертву Господеві сїм день; на семий день сьвяті збори, нїякої роботи не робити мете.
9 І рече Господь Мойсейові: Промов до синів Ізрайлевих і кажи до них:
10 Як прийдете в землю, що я оддаю вам, і жати мете жниво її, так мусите подавати снопа первоплоду жнива вашого сьвященникові;
11 І принесе він снопа перед Господом, щоб залюбки прийнято від вас; на другий день після суботи принесе він його.
12 І дня того, як будете приносити снопа, мусите жертвувати ягня без скази, однолїтка на всепаленнє Господеві,
13 І хлїбну жертву його: дві десятинї ефи муки, змішаної з олїєю; огняна жертва Господеві, пахощі любі; і жертву ливну його: вина четвертину гина.
14 Нї хлїба, нї зерна піджареного, нї зерна сирого не їсти мете до того самого дня, поки не принесете жертівного дару Богу вашому: Устав се віковічний в родах ваших в усїх осадах ваших.
15 І будете лїчити собі від другого дня послї суботи, від того дня, як принесли снопа в жертву гойдану, ? жїм повних тижнїв.
16 До другого дня послї семої суботи відлїчите собі пятьдесять днїв; та й принесете нову хлїбну жертву Господеві.
17 Із осад ваших подасьте два хлїби на гойдану жертву; із двох десятин ефи муки пшеничної вони будуть, квашеними спечені будуть; як первоплід Господеві.
18 І принесете з хлїбом семеро ягнят без скази однолїтків, та бичка одного, та два барани, на огняну жертву Господеві будуть вони, та жертву хлїбну і жертву ливну до них: огняна жертва, любі пахощі Господеві.
19 І принесете козла одного на жертву за гріх та двоє ягнят однолїтків на жертву мирну.
20 І сьвященник принесе їх з первоплодом хлїбним та з двома ягнятами як жертву гойдану перед Господом; сьвяте вони будуть Господеві про сьвященника.
21 І обявите того ж самого дня, сьвяті збори будуть в вас. Нїякої роботи не робити мете. Установа віковічня в усїх осадах ваших.
22 І як збираєте жниво в своїй землї, так не дожинати меш країв поля твого, і колоссє, що попадає, не збирати меш. Убогому та захожому зоставиш їх. Я Господь, Бог ваш.
23 І рече Господь Мойсейові:
24 Промов до синів Ізрайлевих і скажи: Місяця семого, на первий день місяця, мусить у вас бути відпочинок, споминки гуку рогового, сьвятий збір.
25 Нїякої роботи не будете робити, а приносити огняні жертви Господеві.
26 І рече Господь Мойсейові:
27 А десятий день того семого місяця буде день премирення. Сьвяті збори будуть у вас, і будете впокорювати душі ваші й приносити огняні жертви Господеві.