Меч королів - Батурин Сергій. Страница 24

— Ми підтримаємо тебе, — сказав єпископ Сардар.

— Бо служителі Небесної церкви та Гадрузи завжди підтримують одні одних, — додав митрополит Алішер.

Інші сановні отці закивали головами.

— Синод уповноважив мене ознайомити тебе з Небесним манускриптом, — повідомив короля Зенон. Було видно, що він останнім часом вельми вивищився в церковній ієрархії і є фактично визнаним наступником Сардара.

— Прошу пройти зі мною до сховища.

Король пішов, і Зенон підвів його до суцільної стіни, вставив до щілини між величезними кам’яними брилами золоту пластину складної конфігурації (ключ — здогадався Зульфікар), і частина стіни зрушила з місця, пропустивши їх у невеличку кімнату без вікон.

На постаменті стояла старовинна, з чорного дерева, скринька, а на протилежній від дверей стіні було вибито якийсь напис рунами. Зенон підняв віко скриньки і присвітив свічкою з сала морського носорога: лише один аркуш лежав на споді.

— Оце — Небесний манускрипт, — вказав поглядом на той аркуш Зенон. — А то — глянув на стіну — його точна копія. Якого читатимеш?

Зульфікар глянув іще раз у скриню: аркуш і на вигляд був надто старим і ветхим — страшно брати до рук.

— Той, — кивнув головою на стіну. Зенон закрив скриньку, запалив іще три свічки, що приніс із собою, прилаштувавши їх так, аби було видно всю стіну:

— Читай.

Король прангів Зульфікар Гадруз почав вдивлятися в інґліські руни. «Організація Об’єднаних планет», — прочитав.

— Що це? — спитав у каптурника.

— Читай, — жорстко сказав, майже віддав наказ, Зенон.

Король почав читати:

Зульфікар вийшов зі сховища, і камінні двері за ним зачинилися.

— Ну, що скажеш? — запитав Зенон.

словами молитви відповів король. Він повернувся і тихо пішов, юний красень зі скорботною мудрістю в очах.

Леґенда провіщає, що ми прийшли з неба.