Прекрасні катастрофи - Смолич Юрий Корнеевич. Страница 85
Нен-Сагор одчинив двері останньої кімнати.
— Прошу, панове, — сказав він, — тут вам буде спокійно, і я зможу зробити вам короткі найперші пояснення. Тоді ввечері, оглянувши всі відділи моєї амбулаторії, ми зробимо й загальні підсумки.
Він відсторонився і дав пройти всім.
Це був великий лікарський кабінет, обладнаний за останнім словом лікарської техніки. Сотні інструментів, пристроїв були розташовані в кутках та попід стінами кабінету або стояли й лежали у великих скляних шафах.
— Це кабінет мого найстаршого асистента. Ями, — сказав Нен-Сагор.
Яма вклонився.
— Сідайте, панове.
Всі розташувалися у великих кріслах, оббитих клейонкою. Яма подав воду й цукерки.
— Це найкраща пожива для людини з піднесеним настроєм, замість тютюну. Вода й цукор.
Думбадзе, проте, запитав дозволу закурити. Це йому дозволено. 3 сер О приєдналися до нього й закурили свої жахливі сигари.
Нен-Сагор сів до письмового столу й розгорнув великий аркуш білого паперу, що лежав тут же на столі. Це була якась діаграма.
— Так от, панове, — почав він, — два слова про сонячне світло, лише про світло, як таке. Пізніше мені доведеться докладніше говорити про саме сонце, як енергетичну основу, але зараз я дам пояснення тільки по суті тих медичних процедур, які ви щойно спостерігали в спектральному залі. Всі ці лікувальні процедури побудовано виключно на сонячному промінні, на його величезних і чарівних властивостях.
Серед присутніх перебіг легкий рух. Всі присунулися ближче. Навіть сер Олівер Вебенс виразив на своєму обличчі деяке зацікавлення. Думбадзе й Коломієць повиймали блокноти. Нен-Сагор помітно хвилювався.
— Що знає сучасна медицина про сонячне світло? — тихо сказав він. І хоча з цим запитанням він звертався, власне, тільки до самого себе, сер Овен Прайс визнав за потрібне негайно ж відгукнутися:
— Вона має цілу галузь сонцелікування — геліотерапію.
— Так, — погодився Нен-Сагор, — вона її має. Сучасна медицина має цілу галузь сонцелікування — геліотерапію. А що має геліотерапія?
3 сер О всі разом, не розуміючи, здвигнули плечима. Проте Нен-Сагор не дав жодному з них заговорити.
— Треба констатувати, що сучасна офіціальна геліотерапія абсолютно не вміє використати тих обширних знань про сонячне світло, якими володіють інші науки про сонце. Справді, які методи лікування сонячним промінням і сонячним теплом відомі сучасній геліотерапії? їх навдивовижу мало. Я не буду несправедливий, коли скажу, що всі методи сучасної геліотерапії сходять… сходять до…
— До приморського чи гірського пляжу? — раптом допоміг йому Думбадзе. Три здивовані, обурені й гнівні погляди 3 сер О були йому за нагороду. Нен-Сагор радісно підхопив цю фразу:
— Саме так! До приморського або гірського пляжу. Тисячі хворих, що слабують на найрізноманітніші хвороби і відповідно до того потребують і різних методів лікування, простісінько кладуться на пляжі і вилежуються під палючим сонячним промінням, що лікує одного, а вбиває двох.
— Дозвольте! — не витримав сер Овен Прайс, — а дозування? Геліотерапевт суворо дозує сонячне світло для різних хвороб.
— Дозує! Тільки — дозує: більшого він і не вміє робити. Розгорніть перший-ліпший підручник сучасної геліотерапії — і що ви знайдете там? Ви знайдете там заповіді сонцелікування, що перша з них говорить: “При невмілому поводженні з сонцем, при недозованому й надмірному використанні сонячних променів ціла справа сонцелікування не тільки тратить свій сенс, а більше — може обернути цілющу сонячну променисту енергію на страшну руїнницьку силу…” Це надзвичайно правильно, але як кінчає цю тезу сучасна геліотерапія? Вона кінчає її так: “Отже, повне використання цілющої сонячної енергії приступне тільки цілком здоровому організмові…” Тобто сонце може лікувати… здорових! Надзвичайно дотепно! Виходячи з цієї безмежно дотепної формули, сучасний геліотерапевт будує цілу свою систему дозування. Він дозволяє здоровому повно користатися із сонячної цілющості, кволому — менше, а зовсім хворого він зовсім ізолює від сонячного проміння: він не дозволяє йому користатись сонячним світлом. Який же сенс цього дозування і цілої сучасної геліотерапії? Це нужденно!
Сер Овен Прайс змінив свій вираз обличчя. Воно висловлювало його думку: “Говоріть, балакайте, ми вже чули про це у вашій доповіді на зборах Королівського медичного товариства. Сперечатися з вами ми не будемо, бо інакше б ми й не приїхали сюди. Але дозвольте це ще раз занотувати і тим ствердити всі наші прогнози…” Він навіть, відповідно до цієї думки, поглянув на Альберта Сю, і старий архіваріус, меткий і здогадливий, цілком точно занотував цю дарма що невисловлену вголос думку.
Всі помовчали деякий час, поки Коломієць не порушив мовчанки чисто об’єктивним, на його думку, зауваженням:
— Це правда. Але й за такого нужденного використання цілющих властивостей сонця ми всі знаємо, який надзвичайний ефект має від нього здоров’я людини…
— Якщо цей ефект, ставши на користь одному хворому органові, не викличе захворювання іншого, може, й здорового перед тим органа, — відказав Нен-Сагор. — А ви можете уявити собі, який буде цей ефект, якщо використання цілющих властивостей сонця поставити в повному обсязі, а головне, в суто науковій інтерпретації? Щоб ізолювати хворий організм від шкідливих для нього властивостей сонячного променя, не ізолюючи в той же час його від сонця зовсім, тобто — від корисних для цього хворого організму властивостей сонячного проміння?
— Індивідуальний підхід до кожного хворого! — захоплено вигукнув Думбадзе. — Це надзвичайно вірно! Старі геліотерапевти — запеклі механісти! Вони традиційні носологи і свої перші кроки на шляху опанування поступової носунтології роблять надзвичайно несміливо. Наша медицина… — але тут він запнувся.
Нога Коломійця вже давно й боляче тисла йому мозоль під столом. Здивовані фізіономії трьох поважних ескулапів непевно і з явною підозрою оберталися до нього.
Рятуючи своє інкогніто, Думбадзе ще більше розгубився і закінчив уже зовсім недоречно:
— Я, проте, профан у цьому і, гм, висловлюю тільки свою некомпетентну думку…
— Не тільки це, — підхопив зразу Нен-Сагор, — справа не лише в змаганні між реакційною носологією [47] та поступовою носунтологією [48] . Головне в тому, що сучасний геліотерапевт зовсім не знає тих ліків, які прописує своїм пацієнтам. Він зовсім не розуміє джерела тієї цілющої енергії, якою береться лікувати: він не знає сонця!
— Хо! — тільки й зміг протиснути через свою здивовану й обурену горлянку сер Олівер Вебенс.
— Дозвольте! — аж підскочив сер Освальд Кеммері.
— Ну, знаєте… — розвів руками сер Овен Прайс.
— Не знає! — вперто й гнівно повторив Нен-Сагор.
Думбадзе й Коломієць на цей раз присилували себе промовчати.
— Не знає! Він безпорадно опустив руки перед фактом, що одна хвороба боїться сонячного проміння, а інша, навпаки, ще буйніше розвивається. Бо йому ще не зовсім ясно те, що звичайний “білий” сонячний промінь, тобто сполучення дев’ятьох складових спектральних променів, — це щось подібне до складної мікстури, змішаної з багатьох ліків. Така мікстура допомагає, певна річ, від якоїсь хвороби, але буде шкідлива для іншої, хоча кожний окремий з її складових хімікалій може лікувати ще й інші хвороби, йому ще далеко не ясно, що хворий, який нездатний вживати змішаного “білого” сонячного світла і який, за порадою традиційного терапевта, ізолюється взагалі від сонця, — може користатися цілющими властивостями сонячного світла, якщо в цьому світлі ізолювати ті з променів спектра, що йому шкідливі, й опромінювати його тільки корисними й потрібними йому променями сонячного спектра!
Думбадзе знову зірвався і хотів був перепинити Нен-Сагора, але Коломієць вчасно його стримав! 3 сер О зовсім ніяк не реагували на Нен-Сагорову мову, — вони ображено залізли під маску скривдженої невинності,— Є і Нен-Сагор міг без перешкод викладати свої думки. Це він і робив, поки схвильований Думбадзе тричі вставав і сідав на своє місце і, нарешті, закінчив на тому, що почав нервово мацати себе по кишенях, наче саме там шукав способів заховати своє прокляте інкогніто.
47
Носологія — наука про хвороби.
48
Носунтологія — наука про хворого, про хворий індивід. Відомий лікар Перрі так влучно характеризує різницю методів носології і носунтології: “Не так важливо знати, яка хвороба в людини, як важливо знати, в якої людини ця хвороба” (Прим. втора).