Планета Х - Кудрицький Валентин Олександрович. Страница 67

ПРО ЛЮБОВ

Хай би хто і як доводив

Щось погане про любов,

Але марні всі старання

Як в душі вирує кров.

Що таке любов? – не знаю,

Хай це скажуть молоді,

Хоч і сам як фею стріну –

Щось мов діється тоді.

І не знаю, що зі мною?

Чом німіє мій язик?

Бо як жінка яка гляне,

Друг мій тут же, ніби – штик.

9.9.2013 р.

ЩО КРАЩЕ?

В жінок йдуть гроші на красу,

А в хлопців більшість – на їду.

Отож, як хочеш гарну мати,

Готовся, брат, голодувати.

І хоч де жінка – там і рай,

Але одне не забувай:

Що там, де жінка, ніби – пава,

Про їх не завжди гарна слава,

Бо з ними (але це між нами),

Будеш ходить – завжди з рогами.

І тут же, йдучи бережком,

Зустрів свого сусіда Сьому:

Що краще їсти? – торт гуртом,

Чи з рукава дермо самому?

– В тебе, напевно, не всі дома,

До мене посміхнувся Сьома,

– Ну де ти бачив, щоб гівно

Їли гуртом? – скажи, Вано.

І тут же глянув він на Тому,

Що йшла задрипана додому:

Ну, звісно, краще торт гуртом,

А ніж якесь дермо самому.

24.8.2013 р.

Я СТОЮ БІЛЯ РІЧКИ

Я стою біля річки –

Біля самого броду,

І дивлюсь на дівчину

Що несе насолоду.

Ой, ти Боже мій Боже,

Що ти робиш зі мною?

Глянь, які в неї очі,

Ніби квіти весною.

Щоб робили ми – Люди,

Й чи були б ми щасливі?

Щоб не ці вертихвістки,

Що занадто вродливі.

0.9.2013 р.

МИ ЛЮБИМО НЕ ТИХ, ЩО ТРЕБА

Ми любимо не тих, що треба,

Бо тих, що треба – вже нема,

Бо їх давно вже розхватала

Наша красунечка – весна.

– Ой, ви баби, ой, ви баби,

Вже кричить Олекса,

Чи хоч котра, скажіть, може

З вас прожить без сексу?

9.9.2013 р .

В САНАТОРІЇ

От попав я в санаторій,

Очі в кожної горять,

Може б я й пішов з якоюсь,

Щоб я міг яку піднять.

Ой, ви кучері мої,

Ой, ви кучері,

І до чого ж ви мені

Надокучили?

5.9.2013 р.

ТВОЇ ПОХОДЕНЬКИ

Все що я узнав про тебе

І всі походеньки…

То, виходить, хлопців в тебе

Було, як опеньків.

14.9.2013 р.

ВІЧНИЙ СТРАХ

Автобіографія мого народу і моя –

В моїх віршах.

І все, що в них я написав,

Це – просто жах.

От, як тримали нас вожді

В своїх руках,

Та буть людьми нам заважав –

Наш вічний страх.

28.8.2013 р.

НОВІ ПОСІВАЛЬНИКИ

От до чого дожились

Наші добродії,

Бо на кого не поглянеш,

Скрізь – одні злодії.

Після Зварича явились

Нові посівальники,

Й називаються вони

Просто в нас – начальники.

Ці, як свині – все гребуть,

Що не дай – їм мало,

Хоч із кожного вже з них

Можна плавить сало.

22.8.2013 р.

ДО ЯКИХ ТУЛИТИСЯ?

– Ой, жінки-жінки-жінки,

Як не помилитися?

Бо уже не знаю й сам я –

До яких тулитися?

– А ти надто не спіши,

Й не спіши сутулиться,

Й почекай поки до тебе

Ті самі притуляться.

Бо не ми їх вибираєм,

А вони нас, братику,

То ж, дивись, не довіряй

Та отій кирпатенькій.

2.9.2013 р.

КОТИК І КИЦЯ

Держить Киця бутербротик,

І питає: – Де ти, Котик?

Бо оббігала всю дачу,

А тебе ніде не бачу.

Той на яблуні сидить

І до Киці тихо : – Цить!

Не лякай ти горобця,

Бо получиш штовханця.

31.8.2013 р.

ІНФЛЯЦІЯ І ОВАЦІЇ

Де не підеш – президентам

Скрізь одні овації,

І ніхто не запитає:

– Чому в нас інфляція?

А сміливці: – Тири-пири –

Під дзвінкі овації,

Не було б у нас бандитів,

Не було б інфляції.

Правда, правда! – із –під столу

Обізвався пан Буряк –

То я б коштував сьогодні

Десь руб сорок, не – трояк.

От яка у нас держава!

Та хіба ж це вже не гра,

Щоб ніхто не міг до шефа

Підійти без хабара?

Що за світ настав, лакузи?

Де не глянеш – боягузи,

Де ж це ми взяли такого,

Щоб боялись всі одного?

31.8.2013 р.

ЩАСЛИВИЙ ПОНІ

або

МАМА НА ПРИПОНІ

Ігорю

Як в малесенького поні –

Мамка в тебе на припоні,

То подай, то принеси,

То купи тобі труси.

Ну, а сам «маленький» поні

Більший, ніби слон на троні.

Хоч ніде він не працює,

Та зате всі дні – чаює.

То дай гроші на горілку,

То на пиво, то на дівку.

То ж матуся й на припоні,

Щоб не був «голодний» поні.

2.9.2013 р.

ПУСТУН РИЖИК

Є у нас такий пустун,

Мчить – то в поле, то в буркун...

Тут було в дворі воно,

Й ось стрибнуло вже в вікно.

Й цілий день ганяє в хаті,

Ніби вітер по загаті.

Дуже любить він тепло

І свіженьке молоко.

А коли нап’ється вволю –

Обриває він квасолю.

Що ж воно за звір такий –

Невгамовний і прудкий?

2.9.2013 р.

ДУША ПРОСИТЬСЯ

Як погляну на красуню,

Що під Сонцем жариться,

Як би й сам ото із нею

Я б хотів – пожариться?...

Які очі, грудоньки,

Як сорока носиться,

Що душа сама до неї,

Як угледить – проситься.

2.9.2013 р.

ОТ ТАМІЛА, ТАК ТАМІЛА

Ну ж була в мене Таміла,

Те й робила, що... шипіла.

І хоч як вона шипіла,

Але де казав – сиділа...

От Таміла, так Таміла.

31.8.2013 р.

Я – ПОЕТ

Я – поет й свої страждання

Я беру від молодих,

Бо найбільші всі бажання

Я отримую від них,

1.10.2013 р.

ЩОБ РОБИВ Я?

Щоб робив я в цьому світі

Щоб не мила і не гай,

Де б я міг тоді зустріти

В цьому світі Божий рай?

Ой, ти поле моє поле,

Ой, ви коники мої!

Де ж моя гуляє доля,

Де ж мені шукать її?

1.10.2013 р.

ТАК БУВАЄ

Що таке життя – не знаю,

Та завжди ти пам’ятай:

Якщо навіть ти й з чужою,

То свою не забувай.

1.10.2013 р.

ВІДКРИТЕ ЩАСТЯ

Я бачив як діток годують птахи,

А в них відкритий рот, як док,

Отак і в нашої Домахи

Завжди відкритий передок.

1.10.2013 р.

ЖИДОВСЬКІ ТРАСТИ

У нас нема чого вже красти,

Бо що було – украли ТРАСТИ.

26.2.2011 р.

РОЗСТІБНИ СВОЮ ДУШУ

Все життя посміхаюсь,

Та не можу сказать:

Розстібни свою душу –

Дай на скрипці зіграть!

28.10.11 р.

БРЕХНЯ І КАРТОПЛЯ

У нас вже мало хто жартує,

Й ніхто нікого вже не чує.

Фермер свою картоплю продає,

А без нітратів сам купує.

От вони люди в нас які,

Й щоб не брехнути - вже не можуть,

Звідки ж взялись вони такі,

Й ті трьохметрові огорожі?

Вони не можуть не дурить,

І де не глянеш – скрізь ті мойші,

Ну як же з людом таким жить