Псалтир (на українській мові) - Автор неизвестен. Страница 12

Кафизма №5

32 псалом

Псалом Давида.

1 Радуйтеся, праведні, у Господі; праведним подобає похвала.

2 Прославляйте Господа на гуслях, співайте Йому на десятиструнній псалтирі.

3 Співайте Йому пісню нову, співайте радісно, з піднесенням.

4 Бо слово Господнє праве і всі діла Його праведні.

5 Господь любить правду і праведний суд, милости Його повна земля.

6 Словом Господнім сотворено небеса, і духом уст Його — вся сила їх.

7 Він зібрав, наче в міх, води морські, утворив у глибині їх безодні.

8 Нехай боїться Господа вся земля, нехай тремтять перед Ним усі, що живуть на світі.

9 Бо Він сказав — і сталося, Він повелів — і створилося.

10 Господь нищить змови народів, відкидає злі задуми людей, [розбиває змови князів].

11 Рада ж Господня стоїть вічно, і думки серця Його — з роду в рід.

12 Блаженний народ, у якого Бог є Господом, — люди, яких обрав Господь у насліддя Собі.

13 Господь з неба дивиться і бачить усіх синів людських.

14 Дивиться з Престолу, на якому сидить, і бачить усіх, що живуть на землі.

15 Він створив серця всіх їх і знає всі діла їхні.

16 Не захистить царя велике військо його, і велетня не спасе велика сила його.

17 Ненадійний кінь для спасіння, не спасе він великою силою своєю.

18 Бо ось очі Господні на тих, що бояться Його, і на тих, що надіються на милість Його.

19 Він спасе душі їхні від смерти, і в часи голоду наситить їх.

20 Душа ж наша нехай уповає на Господа, бо Він поміч і захист наш.

21 Ним звеселиться серце наше, бо ми надіємося на святе ім’я Його.

22 Милість Твоя, Господи, нехай буде над нами, бо ми уповаємо на Тебе.

33 псалом

Псалом Давида, коли він прикинувся безумним перед Авимелехом, який через це відпустив його.

1-2 Благословлю Господа на всякий час, завжди хвала Йому в устах моїх.

3 Господом буде хвалитися душа моя; нехай почують вірні і звеселяться.

4 Величайте Господа зі мною, і прославмо ім’я Його всі вкупі.

5 Я шукав Господа, і Він почув мене і від усіх скорбот визволив мене.

6 Приступіть до Нього й просвітіться, і лиця ваші не осоромляться.

7 Ось убогий благав, і Господь почув його і від усіх скорбот спас його.

8 Ангел Господній охороняє тих, що бояться Його, і визволяє їх.

9 Споживіть і побачите, що благий Господь. Блажен муж, що уповає на Нього.

10 Бійтеся Господа, [всі] святі Його, бо не знають нестатку ті, що бояться Його.

11 Багаті зубожіли і зголодніли, а ті, що шукають Господа, не будуть позбавлені всякого блага.

12 Прийдіть, діти, послухайте мене, я страху Господнього навчу вас.

13 Хто з людей бажає жити і бачити дні благі —

14 стримуй язик свій від зла, і уста твої нехай не будуть облесливі.

15 Ухиляйся від всього злого і роби добро, будь мирний і пильнуй того.

16 Очі Господні звернені до праведних, і вуха Його до молитви їх.

17 Лице ж Господнє проти тих, що чинять зло, щоб знищити з землі й пам’ять про них.

18 Взивали [праведні], і Господь почув їх і від усіх скорбот визволив їх.

19 Близько Господь до скорботних серцем, і смиренних духом Він спасає.

20 Багато скорбот у праведника, та від усіх них визволить його Господь.

21 Господь охороняє всі кості їх, і ні одна з них не зламається.

22 Смерть же грішників люта, і ті, що ненавидять праведного, загинуть.

23 Господь визволить душі рабів Своїх, і не загине ніхто з тих, що уповають на Нього.

Слава…

34 псалом

Псалом Давида. (Пророчий).

1 Господи! Будь Суддею тих, що змагаються зі мною, і побори тих, що бажають побороти мене.

2 Візьми зброю Твою і щит і стань на поміч мені.

3 Вийми меч і загороди дорогу тим, що переслідують мене. Скажи душі моїй: “Я твоє спасіння”.

4 Нехай осоромляться ті, що шукають душу мою. Нехай повернуть назад і покриються безчестям ті, що задумали зло проти мене.

5 Нехай стануть вони як той порох перед вітром, і ангел Господній нехай прожене їх.

6 Нехай дорога їхня буде темна і слизька, і ангел Господній нехай переслідує їх.

7 Бо вони без вини таємно поставили сітки свої на мене, викопали яму для душі моєї.

8 Нехай же несподівано прийде загибель на нього. І сітка, що він таємно на мене поставив, нехай уловить його, і в ту яму нехай сам упаде, на свою погибель.

9 А душа моя буде радіти у Господі, буде втішатися спасінням від Нього.

10 Всі кості мої скажуть: “Господи, хто подібний до Тебе? Ти возволяєш слабкого від сильного, бідного і вбогого — від гнобителів його”.

11 Стали проти мене свідки неправедні; про те, чого не знаю я, вони допитують мене.

12 Віддають мені злом за добро, осиротили душу мою.

13 Я ж, коли хворіли вони, одягався в одежу скорботи, смиряв постом душу мою, і молитва моя від серця мого не спинялася.

14 Наче за приятелем або за братом своїм я побивався, ходив, сумуючи та плачучи, наче за матір’ю.

15 А вони з нещастя мого радіють, збираються та радяться, як збільшити рани мої, ганьблять мене, не знаю, за що;

16 спокушаючи, насміхаються, скрегочуть на мене зубами.

17 Господи, чи довго будеш дивитися на це? Одведи душу мою від злочинства їхнього, від левів — самотню мою.

18 Я буду прославляти Тебе на великих зібраннях, серед численних народів буду хвалити Тебе,

19 щоб не торжествували наді мною ті, що ворогують проти мене даремно, не переморгувалися очима своїми ті, що ненавидять мене без вини.

20 Бо не про мир говорять вони, а проти мирних землі складають свої замисли.

21 Розширюють на мене уста свої і кажуть: “Добре, добре, бачили очі наші”.

22 Ти бачив це, Господи, не мовчи. Господи, не віддаляйся від мене.

23 Встань, Господи і заступись за правоту мою. Розбери тяжбу мою, Господи мій і Боже мій!