Шухлядні краєвиди - Андієвська Емма. Страница 5
Стереокіно
Повіяло – отавою – знадвору.
З басейну – у дворі – дитячий – вереск,
На хмарці – гуска – дошкільнятам – варить —
З веселок – борщик, кому – конче – в вирій.
На листі [47] – полиск – лагодить – бляхар,
Аби – в обхід – защемлене – й лихе.
Неблимно – небом – риб’ячий – міхур.
З найближчих – шхер – легіт – русалок – хор.
Сандалі – існування – знов – пустельник —
Там, де площин ущільнення – настало. —
Чотири – світу сторони – зручніше —
На плечах, – й зрівноваженіше, – ношу.
Щоб – там, де – щойно – обрію – кінець, —
Лазівка – в дійсність, – стереокіно.
Буття, – вкотре, – міня – орієнтир
Буття, – вкотре, – міня – орієнтир.
Проміжні – ланки – перебрали – старт. —
Нові світи, – опеньками, – етер —
Із чергових – галактик – ґарнітур.
Ледачий – простір – геть очемерів: [48]
На власну – руку – і струмки, й – моря.
Піраньї щелепи – ростуть – з дерев,
Й ніхто – і пальцем, щоб – набік – мару.
Хоч – вже, – частинами, – жонґлер-вигадник —
Ущільнює – відхилення – погодні.
Вертихвости – тлін – мелють, де – нестули [49]
Бльокують – дійсности – рухому – стелю,
Заки – бодай – один – з небагатьох —
Вогню з грудей, що – його – волі птах.
Вісь – існування – на новий – бігун [50]
Світає. – Краєвид – черговий – виверт:
Вздовж – улоговини – крилаті – леви —
З веж – перегони – гідр – семиголових. —
Від жертв – і сліду, а – ліжка – кривавлять.
Із вати – міст. Вокал – блукає – вутлий,
Де ще – сторожу – триметрові – нетлі. —
Скрізь – никають – макітри – синюваті,
В яких – з кістками – часом – й самоцвіти.
I знову – тиша. Лиш – дівча – вараска [51] —
Стрілою – сіно, щоб – з-під тамариску —
До іншої площини – василіск, —
Й лазівку, де – він, – місто – і село —
Назавжди – мідницею. [52] – Й старт: розгін —
Вісь існування – на – новий – бігун.
Ще – одна – ідилія
Пірс. Мазуни, дівулі, діти, шльондри.
Трохи поодаль – перегони: люнтри. [53]
На стовпчиках, які – з води, – гірлянди.
Замість світила – небом – сколопендра.
Із вілли – побіч молу – мадриґал.
Гравці – в тенетах [54] – забивають – гол.
Поруч – хлопчисько – сальто – на бігу.
Свято – буття, що – додає – снаги.
Зупинки – й напрямні – спотикача΄. [55] —
Хоч – й криво, – світ – в Атланта – на плечі.
Маля – колиску, – крок в життя, – штовха.
Інше, – трирічне, – песикові – хвіст.
Сміх, схлипи, – радість – груди розрива,
Дарма що – вищир – черепа – в траві.
На коліщатах – в пік зими – весна!
Не атріюм – навкілля – атонія, [56]
Що – нетямущим – голови – стинає —
За цельофаном – поруч, – за стіною, —
Ви полум’ям – в горнятку – атенею, [57]
Хоч – пасмо – гір – ще – асфальтозавод,
Куди, до цирку, – гевал – зазива —
Й замість – смокталок – всім – громовідвід,
Як – дійсність, – креля, – куснями – пливе —
Несправними, щоб – просвіток – в затулі, [58]
Де – обріїв – пульсаторів – не стало,
Лиш де-не-де – шматочки пуповини
Буття – для проминального – за ванну. —
Та вже – викочується – з нетрів – сніп —
Й на коліщатах – в пік зими – весна! —
Й чекає – в тіні – вічність, – крокодил
Галактики – ще – скиртоукладач.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.