Народні Думи - Автор неизвестен. Страница 28

Подається за першодруком.

Козак Голота — збірний образ бідняка-нетяги (летяги), що уособлює кращі риси рядового козацтва: мужність, хоробрість, кмітливість.

Гординський (Ординський) шлях — дорога, що контролювалась і була під владою Орди (Гординське поле).

«...А третя й на хлів незгожа.— «Уже й закинуть неспособна».— тобто не варта ні на що, навіть дірку в стрісі' прикрити.

Січ — Запорозька Січ — центр українського козацтва, що сформувався в першій половині XVI ст. за Дніпровими порогами, спочатку-на островах Токмаківка та Велика Хортиця, а згодом на острові Базавлук. Січ була опорою українського народу в боротьбі проти феодально-кріпосницького гніту та іноземних загарбників.

СМЕРТЬ КОРЕЦЬК-ОГО,- Один з найдавніших записів думи, датований 1684 р.

Подається за виданням: Нудьга Г. А., с. 48—51.

Корецький — можливо, йдеться про Самійла Корецького, який 1622 р. у битві на Цецорському полі потрапив у полон і був страчений.

Цецора— місцевість у Румунії (поблизу Ясс), де польсько-шляхетська армія зазнала поразки у битві з турецько-татарськими військами в 1620—1621 pp. У.цьому бою .загинув батько Богдана Хмельницького — Михайло Хмельницький.

Царгорад, Царград — давня слов’янська назва Стамбула, колишньої столиці Туреччини.

Корець — містечко на Волині (тепер — районний центр Ровенської обл.).

Межиріччя — населений л.ункт на 'Волині.

ОТАМАН MAT-ЯШ СТАРИЙ. Записано в 1805 р. Вперше надруковано в кн.: Житецький И. Мысли о народных малорусских думах. К-,

1893, с. 238—24.0.

Подається за першодруком.

Отаман Матяш старий — збірний образ досвідченого козацького ватажка, який протиставляється молодому козацтву.

Устя Самари-Богу—гирло притоки Південного Бугу, де впадає ріка Савранка (за народною вимовою—-Самарка).

Семенів козацький ріг—один із півостровів у Південно-Бузькому лимані, де останній з’єднується з Дніпровським .лиманом.

Кайнарська долина — є припущення, що так називалася .низина у гирлі річки Савранки.

ФЕДІР БЕЗРОДНИИ, БЕЗДОЛЬНИЙ. Записав 1873 р. М. Лисенко від кобзаря О. Вересая з с. Калюжниці на Полтавщині.

Подається за виданням: Кирдан іБ. ;П., с. 84—88.

Федор безродний — епічний персоцаж.

Військо дніпрове — йдеться про козацьке військо, розміщене на Дніпрі, тобто про запорозьких козаків.

Базалуг — під назвою Базавлук відома права притока Дніпра (тепер— поблизу м. -Нікополя), а також острів на Дніпрі, ,нижче дніпровських порогів.

СМЕРТЬ ФЕДОРА БЕЗРОДНОГО. Записав 1814 p. М. Цертелєв на Полтавщині.

Подається за виданням: Кирдан Б. П., с. 83—84.

ТРИ БРАТИ САМАРСЬКІ. Записано в 1805 р. івід кобзаря Івана на Полтавщині. Вперше надруковано в кн. : Житецький іП. Мысли о народных малорусских думах. К., .1893, с. 205.—206.

Подається за першодруком.

Це одна з дум, в центрі якої моралізаторська ідея —-будь-яке порушення усталених традицій, .звичаєвих норм неминуче карається. У да-иому випадку три брати (самарські) гинуть через непослух: зневаживши благословення батьків, вони пішли у охотне (добровільне) козацьке військо, порушивши звичай, згідно якого один із синів повинен був залишитися з батьками.

Криниця Салтанка—криниця біля річки Самарки.

СМЕРТЬ БРАТІВ САМАРСЬКИХ. Записав 1908 р. на фонограф Ф. Колесса від кобзаря М. Кравченка з с. Великі Сорочинці на Полтавщині'. Вперше надруковано в кн.: Колесса Ф. Українські народні думи. Львів, 1920, с. 98—100.

Подається за першодруком.

СМЕРТЬ КОЗАКА НА КОДИНІ-ДОЛИНІ. Записано в м. Сенчі на Полтавщині. Вперше уривок думи надруковано в 1872 р. у журн. «Беседа», № 5, с. 92—93.

Подається за виданням: Дей О. І. с. 30—32.

Кодина — р. Кодима, права притока Південного Бугу.

НЕВОЛЬНИКИ. Записано в середині 50-х років XIX ст. від кобзаря П. Колибаби у м. Вільшани на Харківщині. Вперше надруковано в кн.: Исторические песни малорусского народа с объяснениями Вл. Антоновича и М. Драгоманова. К., 1874, т. 1, с. 90—91.

Подається за першодруком. , '

Дума належить до так званого циклу «невольницьких плачів», які вважаються дослідниками найдавнішими. Створювалися' в середовищі козаків-невільників, що попадали в турецький полон. У неперевершеній художній формі думи цього циклу передають тугу за батьківщиною, прагнення до волі, протест проти чужоземного поневолення.

Невільницький цикл дум нараховує близько двадцяти оригінальних варіантів.

ПЛАЧ НЕВОЛЬНИКА. Записав 1908 р. О. Сластіон від лірнйка І. Скубія у с. Лелюхівка на Полтавщині.

Подається за виданням: Кирдан Б. П., т. 104—105.

Пристань Козловська — пристань у м. Козлові (тепер — м. Євпаторія).

Земля агарська — можливо, йдеться про далекі арабські землі.

НЕВОЛЬНИКИ НА КАТОРЗІ. Записав 1908 р. на фонограф Ф. Колесса від О. Сластіона у м. Миргороді на Полтавщині. Надруковано в кн.: Матеріали до української етнології. Львів, 1913, т. 14, с. 41—50.

Подається за першодруком.

Низ — Подніпров’я нижче порогів.

ІВАН БОГУСЛАВЕЦЬ. Записано в 1805 р. від кобзаря Івана на Полтавщині. Вперше надруковано в кн.: Житецький П. Мысли о народных малорусских думах. К, 1893, с. 221—224.

Подається за першодруком.

МАРУСЯ БОГУСЛАВКА. Записано в першій половині 50-х років XIX ст. від кобзаря М. Ригоренка з с. Краснокутськ на Харківщині.

Вперше надруковано в зб.: Записки о Южной Руси, СПб, 1856, т. І, с. 210—214.

Подається за першодруком.

Сюжет думи та сам образ мужньої жінки-патріотки широко використаний в українській літературі та мистецтві. За своїм художнім рівнем дума є окрасою українського поетичного епосу.

СОКІЛ І СОКОЛЯ. Записано б 1873 р. від кобзаря О. Вересая з с. Калюжинці на Полтавщині.

Подається за виданням: Кирдан Б. П., с. 114—115.

Алегорична форма та зміст думи дають підстави вважати її однією з найдавніших зразків українського думового епосу, своєрідним доповненням до «невольницьких плачів» — передає вболівання рідних та близьких за долю невільників.

Стрільці-булахівці — очевидно, йдеться про болохівців, поселення яких відомі на Волині з XIV ст.

КОВАЛЕНКО. Записано 1912 р. в с. Синевідське Вижне на Львівщині. Надруковано в журн. «Народна творчість та етнографія», 1963, № 3, с. 103—104.

Дума відома в одному варіанті.

Подається за першодруком.

Коваленко — збірний образ козацького отамана.

Пас дорогий — подарунок султана підлеглому за особливі заслуги.

Кизикермень — турецька фортеця того часу.

САМІЙЛО КІШКА. Записано в 1832 р. від кобзаря І. Стрічки на Полтавщині.

Подається за виданням: Кирдан Б. П., с. 140—148.

Сюжет думи побудований на дійсних історичних фактах. Учасник морських походів запорозьких козаків проти Туреччини Самійло Кішка у 70-х роках XVI ст. потрапив у полон. На двадцять п’ятому році каторги, у 1599 р., він організував на галері повстання. Після перемоги разом з невільниками повернувся на Україну, де був обраний гетьманом.

Трапезонт — Трапезунт, Трапезун (тепер — Тробзон), місто і порт на чорноморському узбережжі Туреччини, один із колишніх невільничих ринків.

...Гар молами ориштована — гарматами обладнана, озброєна; від «риштувати» — обладнувати, озброювати.

Почвартаста — триста п’ятдесят.

Кефа-город — місто Кафа (тепер — Феодосія), в XV—XVI ст.— великий невільничий ринок.

Листи визволенії — писемні свідчення про звільнення з неволі. Видавалися за значний викуп.

Червона таволга — вид червоної лози, з якої в давнину робили каучуки і шомполи для рушниць.

Дівка Санджаківна— дочка санджака — військового урядовця султанської Туреччини.

Тендров-острів — острів Тендра, так звана Тендровська коса, у північній частині Чорного моря.