Народні Думи - Автор неизвестен. Страница 30

Барабаш Іван — запроданець польської шляхти, змальований в думах як негативний персонаж.

Клииіа білоцерківський — полковник білоцерківського полку Ядько Клиша, один із соратників Богдана Хмельницького у визвольній війні 1648—1654 рр.

До короля Радислава посилали... — йдеться про короля Польщі Владислава IV.

Королівських листів прочитати... — листи (універсали) короля Владислава IV, якими він дозволив збільшити число реєстрового козацтва, доручив будувати човни і готуватася до походів проти Туреччини. Оскільки Барабаш відмовився від збільшення козацького війська, Хмельницький хитрістю добуває у нього королівські універсали і починає підготовку до боротьби з польською шляхтою.

На славній Україні з Хмельницьким великі банкети взчинають — тут в алегоричній формі йдеться про підготовку до повстання.

На славній Україні огнів да тернів ізгаиіати — поетична алегорія, вказує на спалах народного повстання проти іноземного панування на Україні.

Да на старосту свого Крачевського...— йдеться про чигиринського полковника Михайла (Станіслава) Кричевського, якому було доручено польською шляхтою очолити придушення народного повстання на Україні. Але М. Кричевський приєднався до повстанців, став соратником Б. Хмельницького, а згодом був призначений київським полковником.

Первый.полковниче — Максиме ольшанський — йдеться про Максима Кривоноса, соратника Б. Хмельницького, ватажка повсталого селянства, героя визвольної війни 1648—1654 рр.

А другий полковниче — Мартине полтавський — йдеться про Мартина Пушкаря, соратника Б. Хмельницького, учасника визвольної війни 1648—1654 рр.

А третій полковниче — Іване Богуне — йдеться про Івана Богуна, кальницького (вінницького) полковника, соратника Б. Хмельницького, героя визвольної війни 1648—1654 р.

А четвертий — Матвіє Бороховичу — персонаж думи, прототипу якого історичними документами не зафіксовано.

ПЕРЕМОГА КОРСУНСЬКА. Записано в 1855 р. від кобзаря М. Ри-горенка в с. Краснокутськ на Харківщині. Вперше надруковано в зб.! Записки о Южной Руси. СПб., 1856, т. I, с. 223—228.

Подається за першодруком з деякими скороченнями.

Під городом Корсунем вони станом стали—14—15 травня 1648 р. козацьке військо під проводом Б. Хмельницького оточило польський табір під Корсунем.

Під Стеблевом вони солод замочили...— поетичне відображення дій козаків, які під Стеблевом загатили річку Рось, щоб шляхетське військо не змогло використати її як оборонний рубіж.

Пана Потоцького піймали...— Під час бою у Гороховій Діброві польсько-шляхетське військо на чолі з М. Потоцьким та М. Калиновським потрапило в засідку, влаштовану козацьким полком М. Кривоноса.

БОГДАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ І ВАСИЛІИ МОЛДАВСЬКИЙ. (ПОХІД В МОЛДАВІЮ). Записано в 1853 р. від кобзаря А. Шута з с. Олександрівни на Чернігівщині. Вперше надруковано в зб.: Народные южно-русские песни. К.., 1854, с. 391—395.

Подається за першодруком.

Василій Молдавський — молдавський господар (князь) Василій Лупу (1634—1653, помер 1661 р.). Був союзником шляхетської Польщі. Щоб забезпечити Україну від нападів з півдня, Богдан Хмельницький розбиває союз Польщі й Молдавії. 1650 р. козацькі полки на чолі з Данилом Нечаєм захопили столицю Молдавії м. Ясси. Навесні 1652 р. козацьке військо здійснює другий похід у Молдавію. Після чого Василій Лупу переходить на бік запорозьких козаків.

Що наш пан гетьман Хмельницький... // Сам з города Чигирина рушав — поетичний вимисел: в походах на Молдавію Б. Хмельницький безпосередньої участі не брав.

На три часті козаків переплавляв...— історично вірогідний факт: переправа козацького війська через р. Дністер відбувалася в трьох місцях.

Город Сорока — тепер селище і залізнична станція в Дашівському районі Вінницької обл.

Город Січава — середньовічне місто і фортеця Сучава — одна з ко-лишніх столиць Молдавії; тепер — місто в Соціалістичній Республіці Румунії.

Город Хотинь — місто Хотин, розташоване на правому березі р. Дністер. Відоме з X ст. В серпні 1650 р. у Хотинську фортецю втік Василій Лупу після захоплення козацькими військами міст Ясс і Сучави.

Хвилецький-капітан — персонаж думи, історичного прототипу якого не встановлено.

...на своїй україні проживати... — тут: у своїй країні.

У первій войні — // На Жовтій Воді.— йдеться про битву під Жовтими Водами 1648 p., що відбулася між козацькими та польсько-шляхетськими військами на р. Жовтій, лівій притоці р. Інгулець.

ІВАН БОГУН. Записано в 1928 р. від І. Чаловського з с. Рясне на Сумщині. Вперше надруковано в кн.: Українські народні думи та історичні пісні. К-, 1955, с. 115—116.

Подається за першодруком.

У Вінниці на границі...— в середині XVII ст. по річці Південний Буг, на якій розташована Вінниця, проходив кордон між козацькими і польсько-шляхетськими військами. Козацьке військо, очолюване Іваном Богуном, було розміщене у Вінницькому монастирі, перетвореному ним у фортецю.

Із турками-паиіами,/І Кролезськими ляхами, 11 Калмицькими князями//Богун воював...— типовий поетичний прийом народної епіки, коли хронологічно зміщені події об’єднуються постаттю народного героя.

В річку Буг їх утопляв...— під час оборони Вінниці І. Богун влаштував для шляхетських військ пастку —наказав поробити на р. Південний Буг великі ополонки, а тонкий лід притрусив сіном; коли польсько-шляхетські війська наступали через річку, то зазнали багато втрат.

Як Хмельницький... // До Вінниці за штири доби прибуває..— У березні 1651 р. Б. Хмельницький до Вінниці не поїхав, а послав на допомогу оточеному козацькому загонові Івана Богуна полки Мартина Пушкаря та Осипа Глуха.

ПОВСТАННЯ ПРОТИ ПОЛЬСЬКИХ ПАНІВ. Записано в 40-х роках XIX ст. на Херсонщині. Вперше надруковано в кн.: Максимович М. Сборник украинских песен, ч. I, К-, 1849, с. 74—77.

Подається за першодруком.

Як із берестецького року...— йдеться про битву під Берестечком 18 червня 1651 p., у якій козацьке військо зазнало поразки.

Хмельницький... и Всіх ляхів-панів на Україну // На чотири місяці висилав... — після поразки козацького війська під Берестечком у вересні

1651 р. була укладена Білоцерківська угода, згідно якої польська шляхта знову повернулася у Брацлавське і Чернігівське воєводства. Сваволя шляхти на українських землях викликала масові заворушення і спричинилася до нового козацько-селянського повстання.

І до пана Хмельницького // У Полонне посилає...— неточне місцезнд-ходження резиденції Богдана Хмельницького, якою насправді був Чигирин. Полонне — місто на Хмельниччині.

І ляхів-панів у нічку у Четвертеньку // Так, як кабанів, заганяйте! — Очевидно, йдеться про бій на р. Батогу біля с. Четвертиновки у травні

1652 р.

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МИР І НОВЕ ПОВСТАННЯ ПРОТИ ПОЛЬСЬКОЇ ШЛЯХТИ. Записано в 1853 р. від кобзаря А. Шута з с. Олександрівни на Чернігівщині. Вперше надруковано в зб.: Записки о Южной Руси. СПб., 1856, т. I, с. 51—56.

Подається за першодруком.

Хмельницький... у Білій Церкві замирив...— після поразки під Берестечком і підписання принизливого для України Білоцерківського миру, згідно якого козакам дозволялося самоуправління лише в Київському воєводстві, реєстр козацького війська зменшувався наполовину — до двадцяти тисяч козаків.

Да не велів великої стаціі вимишляти...— йдеться про забезпечення польських військ продуктами, коней — фуражем, що викликало незадоволення місцевого населення.

...як од святої покрови до світлого тридневного воскресенія...— творці думи досить точно вказують на тимчасове перемир’я, під час якого йшла підготовка до боротьби. У травні 1652 р. почався похід, який завершився Батогською перемогою козацтва.