Восьме Правило Чарівника, або Гола Імперія - Гудкайнд Террі. Страница 98

— Подивіться на нього. Що він робить? Він ніби стоїть на сторожі кордону, біля якого розташований. Він охороняє прохід, стежачи за тим, щоб печатка утримувала те, що лежить за нею. Його рука пильно тримає завжди напоготові меч, показуючи значимість погрози. Народ Старого світу був настільки вдячний цій важливій людині, що в його честь побудували цей монумент. Він був споруджений на знак визнання заслуги чарівника, який захистив їх від доктрин, які, як вони знали, могли зруйнувати все суспільство. Загроза була неабиякою. Кейджа Ранг спостерігає за цією межею і після смерті. Зі світу мертвих він послав мені попередження про те, що печатка зруйнована.

Перед тим як зробити висновок, Річард почекав, поки всі погляди не звернуться до нього.

— Кейджа Ранг вигнав ваших предків не тільки тому, що вони не могли бачити магії, але й тому — і це виявилося набагато важливіше, — що вони не могли бачити зла.

У неспокійному хвилюванні люди дивилися один на одного.

— Але те, що ви називаєте злом, — це лише спосіб вираження внутрішнього болю, — сказав один, більше виправдовуючись, ніж висуваючи аргумент.

— Правильно, — звернувся інший до Річарда. — Говорити, що хтось лиходій, значить упереджено мислити. Це спосіб завдавати болю, щоб принизити іншу людину. Таких людей потрібно приймати в суспільство і вчити ділитися страхами з оточуючими, і тоді вони не будуть виливати свої страхи у насильстві.

Річард пробіг поглядом по лицях, що дивилася на нього. Він показав на статую.

— Кейджа Ранг боявся вас, тому що ви небезпечні для всіх. Небезпечні не по причині відсутності дару, а тому, що ви поєднуєте зло зі своїми вченням. Воно таке, що в спробі бути добрими, неегоїстічними, не судити інших, ви дали злу можливість стати набагато більш могутнім, ніж воно могло би бути в іншому випадку. Ви відмовлялися бачити зло, тим самим вітаючи його серед вас. Ви дозволили йому існувати. Ви дали йому владу над вами. Ви — люди, які вітають смерть і відмовляються засуджувати її. Ваша держава беззахисна перед тінню зла.

Після миті повної тиші заговорив один з старших людей.

— Ця віра в зло, як ви це назвали, має дуже нетерпиму позицію і занадто спрощене судження. Це ніщо інше, як несправедливе осудження оточуючих. Ніхто з нас, навіть ви, не вправі судити іншого.

Келен знала, що Річард по природі володіє великим завзяттям, але буває вкрай нетерплячий. Він уже дуже довго, завзято і наполегливо переконував цих людей, і вона бачила, що терпіння чоловіка вичерпується. Келен не здивувалася б, якби Річард незабаром оголив меч.

Лорд Рал йшов між людьми, і його лютий погляд змушував деяких відсахуватися від нього.

— Ви думаєте про себе як про освічених, як про таких, що стоять над насильством? Ви — аж ніяк не освічені. Ви тільки раби, що чекають господаря, ви — жертви, що чекають вбивць! І вони нарешті прийшли до вас.

Річард дістав маленький мішечок і встав перед чоловіком, який говорив останнім.

— Розкрий долоню, — наказав він тоном, що не терпить заперечень.

Чоловік озирнувся по сторонах. Нарешті він простягнув руку, тримаючи її долонею назовні.

Річард витягнув з мішечка і поклав йому на долоню маленький палець. Пальчик був висохлим, в плямах засохлої крові.

Звичайно, чоловік не хотів, щоб цей кривавий трофей лежав у нього на долоні, але, зустрівшись очима з спопеляючим поглядом Річарда, нічого не сказав і не зробив спроб викинути його.

Річард ходив між людьми і деяким наказував простягнути руки. Келен дізналася в обраних ним людях тих, хто більше всіх відкидав його слова, сперечаючись з ним і наполегливо наполягаючи на своєму. Він вкладав пальці в простягнуті руки до тих пір, поки мішечок не спорожнів.

— Те, що ви тримаєте в руках, є результатом діяльності зла, — промовив Річард. — Вам була відома правда про це. Ви всі знали, що зло торжествує перемогу у вашій країні. Ви всі хотіли змінити це, позбутися зла. Ви всі хотіли жити, і щоб жили і ті, кого ви любите. Ви сподівалися зробити це, не дивлячись в обличчя правді. Я намагався пояснити вам все так, щоб ви змогли зрозуміти справжню природу битви, яка нам зараз належить. — Лорд Рал поправив перев'язь на плечі. — Я закінчив пояснювати. Ви хотіли, щоб я прийшов у вашу країну, і досягли своєї мети. Тепер настала пора вирішувати, чи зможете ви поступитися тим, що вважаєте правильним. Поступитися вашими переконаннями заради справжнього життя.

Річард знову встав перед ними — спина пряма, підборіддя високо підняте, піхви сяють у тьмяному світлі, чорний одяг оброблений золотом різко контрастував з покритими саваном туману горами на задньому фоні. Він виглядав справжнім лордом Ралом. Такої величності в його постаті Келен ніколи не бачила. З самого початку, коли вони пробиралися по дрімучих лісах, Річард перевернув її світ з ніг на голову. З самого початку він був у центрі боротьби, і тепер став правителем імперії Д'хари, незважаючи на те, що його імперія, яка знаходилася зараз в небезпеці була для нього великою загадкою, як і його дар. Однак його справа була абсолютно ясною.

Разом Річард і Келен опинилися в епіцентрі війни, яка поглинула їх світ. І тепер вона поглинула цих людей і їхню країну.

Багато людей бачили в Річарді своє єдине спасіння. Він завжди намагався переконати їх у зворотному. Чимало інших відверто ненавиділи його. Таким Річард давав для цього достатньо підстав, пояснюючи людям, що вони самі господарі свого життя. За це Імперський Орден ненавидів нового лорда Рала більше, ніж за будь-який інший удар, якого Річард завдав йому.

— Такий порядок речей, — сказав Річард тихо, але переконливо. — Або ви віддасте свою землю і вірність Імперії Д'Хара, або станете частиною Імперського Ордена. Варіанти тільки два. Інших немає. Подобається вам це чи ні, але ви повинні вибрати. Якщо ви відмовляєтеся робити вибір, то життя вирішить за вас, і ви потрапите в руки Імперського Ордена. Не помиліться, це злі руки. Опинившись у владі Ордена, ви станете заляканими рабами, якщо вас не уб'ють, звичайно. Думаю, ви розумієте, що це значить. Ваше життя не буде мати для них ніякої цінності, хіба що як рабів, покликаних допомагати поширювати зло. — Лорд Рал підвищив голос. — Якщо ви станете частиною Імперії Д'Хари, ваше життя буде належати вам. Я закликаю кожного з вас піднятися і прожити життя як особистість, а не як який-небудь шматок бруду в ямі, куди ви себе поховали. Печать, яка захищала ваш таємний притулок, Імперію Бандакар, зламана. Я не знаю, чи можливо відновити її або чи зможу я зробити це. Більше немає Імперії Бандакар. Немає способу, завдяки якому ви, залишаючись такими, якими були, зумієте захистити себе. Можливо, солдатів Ордена можна викинути з вашої землі, але не так-то просто буде стримати їх, адже вони твердо намірилися прийти і знищити вас. Вибирайте. Раби чи вільні люди? Життя у будь-якому випадку нелегке. Я думаю, ви знаєте, як живуть раби. Будучи вільними людьми, ви будете боротися, працювати і думати, але ви отримаєте винагороду за ваші старання, і воно буде належати тільки вам і нікому іншому. Свободу необхідно завоювати, але потім її необхідно і захищати, тому що інакше інші, подібні Ордену, прийдуть, щоб поневолити вас — тих, хто не хоче думати самостійно. — Річард випрямив спину, в його змучених очах блиснула сталь. — Я лорд Рал. Я маю намір дістати протиотруту від отрути, якою ви мене отруїли. Якщо ваші люди вирішать стати частиною цієї боротьби, звільнити себе і тих, кого ви любите, від оков зла, тоді я допоможу вам. Якщо ви вирішите не приєднуватися до нас, то можете повертатися назад і дозволити Ордену робити з вами все, що йому завгодно, або ви можете втекти. Якщо втечете, то проживете ще якийсь час, але помрете як залякані тварини, так і не скуштувавши того, що пропонує життя. Так вибирайте. Але якщо ви вирішите залишитися зі мною і боротися зі злом, ви повинні відмовитися від засліплюючого самообману і поглянути на життя широко відкритими очима. Ви повинні побачити, який в реальності навколишній вас світ. У світі є і погане, і хороше. Ви повинні використовувати ваш розум, щоб розсудити, що є що, і тоді ви зможете прийняти гарне і відмовитися від поганого. Якщо ви вибираєте слідувати за мною, я буду чесно ставити питання і давати грунтовні відповіді, і постараюся навчити вас, як перемогти людей Ордена і інших, їм подібних. Але я не буду терпіти вашу божевільну релігію, яка сама по собі є не що інше як навмисна відмова від життя. — Річард змахнув рукою, намагаючись достукатися до кожного з слухаючих його людей. — Подивіться на закривавлені пальці, які тримаєте в руках ви і ваші друзі. Подивіться, що роблять з дітьми ці злі люди. Ви повинні ненавидіти їх за те, що вони роблять. Якщо ви не робите цього або не можете, тоді у вас немає спільних почуттів з тими з нас, хто вибирає життя. Я хочу, щоб кожен з вас подумав про цих дітей, про жах і біль, які вони пережили, про те, що вони не хотіли відчувати біль. Подумайте, як їм було виявитися одним в руках жорстоких людей. Ви повинні і маєте повне право ненавидіти цих катів. Перестаньте стримувати справедливу ненависть, тому що ця ненависть спрямована проти зла. Я маю намір дістати протиотруту, щоб жити. При цьому я вб'ю стільки злих людей, скільки зможу. Якщо я піду один, то, можливо, зможу дістати протиотруту, але сам я не зможу звільнити вас від Імперського Ордена. Якщо ви підете зі мною й допоможете мені в цій боротьбі, у нас буде шанс. — Він помовчав. — Не знаю, що я зустріну там, тому і не можу вам сказати, хороші чи ні у нас шанси. Можу сказати тільки, що якщо ви не допоможете мені, то шансів майже не залишиться. Річард знову взяв закривавлений палець і підняв його, показуючи натовпу.