ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ПРИКАРПАТТЯ - Гладун Ярослав. Страница 41
Назва роду походить від грецьких слів, що в перекладі означають "сплющений щит", і пов'язана з формою плодів рослини. Видова назва в перекладі з латинської мови - "польовий".
Розмножується насінням. За літо дає 2-3 покоління; на кожній рослині утворюється до 60-80 тис. насінин. Недозріле насіння проростає майже так само швидко, як і дозріле. Проростає воно з глибини до 1 см, у глибших шарах грунту зберігає схожість протягом 9 років.
У насінні міститься до 30% жирної олії, придатної для миловаріння і їжі. З молодих листків талабану готують весняні салати. В листках міститься 200 мг% вітаміну С, вуглеводи, глікозиди; вони гострі на смак, із запахом часнику, мають в'яжучі протицинготні, дезинфікуючі властивості.
На Україні росте 7 видів талабану.
Терен звичайний
(Prunus spinosa L.)
Родина розові (Rosaceae)
Загальновідома колюча кущова рослина, заввишки до Зм. Листки видовжені, ланцетні або оберненояйцевидні. Квітки білі, п'ятипелюсткові. Плід - кістянка з м'ясистим соковитим оплоднем, кулястий, синій з сизим нальотом. Цвіте в квітні - травні, плоди достигають восени.
Росте на схилах, по сухих розріджених лісах, на узліссях, при дорогах, в ярах, на межах, на сухих берегах річок.
Для лікування збирають усі частини: корені, деревину, кору, квітки, плоди, верхній пігментований шар кори. У квітках міститься амигдалин і вільна синильна кислота; в насінні - амигдалин і глюкозид ескулин, до складу якого входить кумарин. В листках міститься 108,5-157,9 мг%, в плодах 32,6 мг% вітаміну С. Кора містить 3-5% дубильних речовин, плоди - 1,7%, листки - 3,42%. До складу плодів входить 82,4% води, 2,4% клітковини, 5,5-8,8% інвертного цукру, 3,4% вільних кислот, 0,8% азотвмістимих речовин, 0,8% пектинів, 1,3% золи (Т.С. Гейдеман та інші, 1962).
Квітки терну (Pruni spinosae flores) мають легку проносну властивість, дуже м'яко діють на перистальтику кишок і нирки, поліпшують загальний обмін речовин; корисні також при лікуванні різних хвороб печінки.
Тирлич крапчатий
(Gentiana punctata L)
Родина тирличеві (Gentianaceae)
Рослина висотою 20-60 см, з кореневищем. Листки супротивні, овальні. Квітки дзвониковидні, з темними крапками, в пазухах верхніх листків і на верхівках стебел майже сидячі. Цвіте в липні - серпні.
Росте в Карпатах на схилах, гірських луках, дуже рідко в заростях криволісся.
Назва роду походить від імені ілірійського царя Гентіса, який, за переказами, перший відкрив лікувальні властивості рослин цього роду. Видова назва пов'язана з наявністю темних крапок на пелюстках.
Тирлич крапчастий - цінна лікарська рослина. З лікувальною метою використовують кореневище. Природні запаси цієї рослини на Україні вичерпані, її занесено до Червоної книги. Тепер трапляються незначні ділянки в кількох місцях у субальпійському поясі на хребтах Чорногора, Свидовець, Горгани.
На Україні росте 13 видів тирличу.
Фіалка запашна
(Viola odorata L.)
Родина фіалкові (Violaceae)
Цю ніжну ранньовесняну рослину з темнозеленими листками та синьофіолетовими запашними квітками часто зустрічаємо в широколистих лісах. Заввишки вона 6-15 см, має розетку прикореневих листків і повзучі пагони, товсте здерев'яніле кореневище, широкоовальні або нирковидні з серцевидною основою та городчастим краєм листки. Квітки зі шпоркою, в якій знаходиться нектар. Тіньовитривала рослина, цвіте у квітні - травні, запилюється комахами, що мають довгий хоботок. Плід - багатонасінна пухнаста коробочка.
Фіалка запашна ціниться як медонос і ефіроолійна рослина, що дає сировину для парфюмерної промисловості. Декоративна рослина, може прикрасити затінені місця парків, лісопарків і скверів; розмножується вегетативно: кореневищами та повзучими пагонами.
У листяних лісах часто зустрічаються фіалка дивна (V. mirabilis L. ) і волосиста (V. hirta L. ), у мішаних - собача (V. canina L. ) та лісова (V. sylvestris Lam. ). Всі види фіалок потребують охорони.
Хміль звичайний
(Humulus lupunus L.)
Родина коноплевих (Cannabaceae)
Здавна на Україні відомий як декоративна рослина. У багатьох місцевостях можна побачити його як зовнішню зелену окрасу житла. Крім того, він - цінна технічна і лікарська рослина. В культурі відомий з 768р. до н. е.
Це - багаторічна дводомна рослина 3-6 м заввишки. Кореневище м'ясисте, повзуче. Стебло витке, чотиригранне, шорстке. Листки супротивні, довгочерешкові, при основі серцеподібні, 3-5-лопатеві (верхні - чергові, цілісні), округлі або яйцеподібні, по краю великопилчасті, зверху темно-зелені, зісподу - світліші, залозисті. Квітки одностатеві, верхівкові. Чоловічі суцвіття волотисті, жіночі - головчасті. Плід - однонасінний сплющений горішок. Росте у вільшаниках, серед сирих і мокрих чагарників.
Цвіте в липні - серпні. Суцвіття містять хмеледубильну кислоту, камеді, алкалоїд лупулін, смоли, флавоноїди, провітамін А та вітамін С. Молоді пагони і листки - вітамін С (95-190 мг%), їх використовують для салатів і зелених борщів, ефірну олію - у харчовій промисловості та парфюмерії. Хмеледубильна кислота входить до складу препарату валокардин, що застосовується при серцево-судинних хворобах.