ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ПРИКАРПАТТЯ - Гладун Ярослав. Страница 43
Черевички зозулині
(Cypripedium calceolus L.)
Родина орхідні (Orchidaceae)
Багаторічна трав'яниста рослина. Наукова назва роду походить від грецьких слів, які в перекладі означають "черевичок Кіприди", тобто Венери, або Афродіти - богині кохання і краси. Та й справді ці чарівні своєю неповторною, оригінальною красою квіти дещо нагадують черевички східних народів.
Ростуть у світлих листяних і мішаних лісах, на узліссях, по чагарниках, на вапнистих грунтах. Рослина, настільки рідкісна, що її називають "мрією любителів". Цвіте у травні - червні, зацвітає аж на вісімнадцятому році життя.
Дуже декоративна рослина і заслуговує широкого використання в культурі. Повсюдно потребує дуже ретельної охорони.
Череда трироздільна
(Bidens tripartitus L.)
Родина складноцвіті (Asteraceae (Compositae)
Сільські повитухи давно помітили, що з арсеналу народної медицини найкращий засіб для лікування золотухи - череда трироздільна.
Череда трироздільна - однорічна трав'яниста рослина, заввишки до 80 см, з добре розвинутим кореневищем. Стебло пряме, голе, чотиригранне. Гілки супротивні. Листки з короткими крилатими черешками, супротивні, здебільшого глибокотрироздільні, 3-7 см завдовжки. Квітки дрібні, трубчасті, двостатеві, зібрані в поодинокі кошики. Віночок брудно-жовтий. Цвіте в червні - серпні. Насіння достигає у вересні - жовтні. У верхівкових пагонах рослини містяться дубильні речовини (6,1-6,8%), вітамін С (750-950 мг%), ефірна олія і марганець.
Дуже популярний засіб народної медицини при золотусі і діатезі у дітей, а також як потогінне та сечогінне. Є відомості про позитивний вплив при захворюваннях печінки і селезінки.
Під череду як вологолюбну рослину слід відводити ділянку із зниженим рельєфом та підвищеною вологістю грунту. Орють на глибину 20-22 см. Насіння висівають з міжряддями 55-60 см на глибину 2-3 см з розрахунку 100 г/100 м2. При під зимовому висіві сухого насіння одержують значно більший урожай, ніж при весняному. В останньому випадку насіння стратифікують.
Догляд за посівами полягає у розпушенні міжрядь та видаленні бур'янів. При підживленні азотно-фосфорними добривами з розрахунку 300 г/100 м2 урожайність збільшується на 10-20% .
Верхівки пагонів збирають вручну на стадії бутонізації - початку цвітіння двічі за літо. Сировину сушать під навісами, а в сонячну погоду - на відкритому повітрі, уникаючи прямих променів сонця.
Черемха звичайна
(Padus avium Mill.)
Родина розових (Rosaceae)
Дерево або кущ. Кора чорно-сірого кольору з явно вираженими сочевичками. Гілки гладкі, в молодому віці темно-червоні. Листки тонкі, еліптичні або продовгуваті, зверху темно-зелені, з нижнього боку матові. Квітки білі, зібрані в китиці. Плоди - чорні кістянки. Цвіте в квітні-травні, плодоносить у червні - липні.
З лікувальною метою використовують плоди черемхи (містять у собі амигдонітрілглюкозид і масло гіркого мигдалю) як в'яжуче при кишкових захворюваннях. Іноді з квіток черемхи, які при перегонці дають черемхову воду, роблять примочки до очей. Свіже листя, плоди і квітки мають антибіотичні властивості.
Плоди черемхи вводять до складу шлункового чаю.
Плоди збирають в міру їх достигання, коли вони стають чорними і соковитими, й сушать на відкритому повітрі або в плодоовочевих сушарках.
Чистотіл звичайний
(Chelidonium majus L.)
Родина макові (Papaveraceae)
Стародавні греки помітили, що рослина, яку ми називаємо чистотілом, розквітає з прильотом і вгасає з відльотом ластівок, тому її назвали хелідоніум - травою ластівок. В минулому її використовували в різних країнах Європи як засіб від бородавок, для лікування печінки і жовчного міхура.
У 1896 p. M.M. Денисенком вперше опубліковано результати успішного лікування витяжкою чистотілу хворих із злоякісними пухлинами. В останні роки ведуться більш глибокі дослідження антибластичних властивостей цієї рослини.
Чистотіл звичайний - багаторічна трав'яниста рослина, 80-100 см заввишки, з коротким кореневищем і жовтогарячим молочним соком. Стебло прямостояче, слаборебристе, як і листки, рідко вкрите волосками, вгорі розгалужене Листки чергові, світло-зелені, зісподу сизуваті, непарно перисторозсічені, з сидячими зарубчастими частками. Частки округлояйцеподібні або видовжено-оберненояйцеподібні, при основі часто звужені. Прикореневі листки більші, довгочерешкові, стеблові - сидячі. Квітки близько 20 мм у діаметрі, на довгих квітконіжках, правильні, широкорозкриті, зібрані по 4-5 у зонтикоподібні суцвіття, які виходять з пазух верхівкових листків.
Пелюсток чотири, вони золотисто-жовті, яйцеподібні. Плід -прямостояча стручкоподібна коробочка.
Насіння численне, чорне, крапчасто-виїмчасте, з білим губчастим придатком.
Росте повсюдно, в затінених місцях, у гаях, садах, біля огорож, хат.
Всі органи чистотілу містять алкалоїди: хелідонін, гемохелідонін, хеледитрин, метоксихелідонін, сангвінарин, протопін, алокрилтохін, спартеїн, берберин, хелідамін, стилопін, дефілін, коптизин, оксисангвінарин, хелірубін, хелілутин та ін. У траві їх 0,97-1,87%. Крім того, є ефірна олія (0,01%), вітамін С (до 170 мг%), каротин (до 15 мг%), хелідонова, яблучна, лимонна та янтарна кислоти, флавоноїди, сапоніни тощо.