Полтава - Лепкий Богдан. Страница 129

Кочубей (Кочубеївна) Мотря (бл. 1688 —?) — донька Василя Кочубея, хрещениця гетьмана І. Мазепи, який був закоханий у неї і хотів одружитися (батьки не дали згоди). Збереглися листи Мазепи до неї. Роман став сюжетом для письменників, композиторів, художників; 1707 вийшла заміж за сина ген. судді В. Чуйкевича; 1709 їх було заслано до Сибіру. Повернувшись в Україну, пішла в монастир біля Полтави.

коштур — костур

краска — колір, барва

крата (польськ.) — ґратчасті ворота

кратястий (з польськ.) — картатий

крижі — поперек

криянка — від слова критися — не проявлятися відкрито, таїтися, ховатися

кріс — рушниця

кукла (рос.) — лялька

кундель — вівчарка

куншт (польськ., від ніж. Kunst) — майстерність, мистецтво

кунштик (польськ., від ніж. Kunststьck) — шедевр, майстерний виріб

Купідон — у давніх римлян божок кохання. Зображається у вигляді хлопчика з луком.

куропуд — страхопуд, інших страшить, а сам курей боїться

курпи — етнографічна група, що населяє Курпівську Пущу (північне Мазовше в басейні Нарови та її приток)

лавник — член міського суду

Лазар — брат євангельських Марії і Марфи, якого Ісус Христос воскресив на четвертий день після його смерті

лазарет — шпиталь

ласохлист — ласий на розкоші

лахмай — людина в лахмітті

лебедіти — слізно просити; жалібно молити

легіт — легкий, приємний вітерець

легувати — заповідати, записувати легатом (як заповіт)

ледняк — дуже холодний вітер

лезво — лезо

лексикон — словник

Лещинський Станіслав — познанський воєвода, обраний 1704 р. на королівський престіл. Підтримував Швецію у її боротьбі проти Московії. Польща, маючи одночасно двох королів — Августа II і Лещинського, поділилася на дві ворожі частини.

лизень — язик великої рогатої худоби

липняк — липовий мед

листатий — листяний

личман — металева прикраса, яку жінки носили на шиї; гріш

Ліфляндія — офіційна назва території Північної Латвії і південної Естонії у XVII — поч. XX ст.

Лок — Джон Локк (1632–1704), англійський філософ, творець доктрини лібералізму. Спирався на теорію природного права і соціального договору. Розробив емпіричну теорію пізнання — все людське знання випливає з досвіду.

локшина — краяне тісто, макарони

лопуцьок — молода, соковита стеблина, звичайно їстівна

лошадь (рос.) — кінь

луданний — пошитий з лудану — блискучої тканини

луна — тут: місяць

льонт — запалювальний шнур

лютер — лютеранин

люштик (з ніж.) — забава, веселощі

Ляйбніц — Ґотфрід-Вільгельм Ляйбніц (1646–1716), німецький філософ, математик, фізик, мовознавець. Вважав, що реальний світ складається з безмежної кількості психічних діяльних субстанцій — монад, які перебувають між собою в установленій гармонії. Розробив проект розвитку освіти і державного правління в Росії.

ляпалія — очевидна, давно відома істина (від імені французького офіцера на ім'я La Palice [La Palisse])

ляпіс — безбарвний кристал, що використовується в медицині як протизапальний та припікальний засіб

мажа — віз

майгаласитися — морочитися, вовтузитися

майонток (польськ. maj1tek) — маєток

Макіявель — Нікколо Макіавеллі (1469–1527), італійський політичний мислитель і письменник. Уважав головною причиною бід Італії політичну роздробленість, подолати яку зможе сильна державна влада, використовуючи для цього будь-які засоби.

Максимович Дмитро — генеральний бунчужний (1703–1708), генеральний осавул (1708–1709). Після битви під Полтавою піддався московитам і 1710 р. був засланий родиною до Архангельська, де в злиднях 1732 р. помер.

мамула — зневажл. вайло, тюхтій, телепень

мари — ноші для перенесення мерців

маркетанка — маркітантка, жінка, яка торгувала харчами, напоями та дрібними предметами солдатського вжитку в арміях XVII–XIX ст.

Марс — давньоримський бог війни

марципан — кондитерський виріб із товченого мигдалю, горіхів і т. ін. з цукром

маслак — велика кістка людини або тварини (переважно стегнова)

матір городів — столиця

матня — середня частина невода у вигляді довгого, вузького мішка, куди потрапляє ловлена риба; тенета; скрутне становище

машкара — маска, личина

машталір — візник

маєстат — велич

медляки — іменник від медлить (рос.) — баритися, гаятися

ментруга — неспокій, тривога

Меншиков Олександр Данилович (1673–1729) — російський державний і військовий діяч, князь (1707), генералісимус (1727); найближчий соратник Петра I; учасник Північної війни 1700–1721. 1708 зруйнував м. Батурин, винищивши його мешканців за підтримку І. Мазепи. За імператриці Катерини I (1725–1727) фактичний правитель Росії; ініціатор ліквідації Малоросійської колегії та обрання гетьманом Д. Апостола. 1727 усунутий від влади і засланий.

мервити (волосся) — м'яти, бгати

мерсі (фр.) — дякую

Мефісто — Мефістофель, образ біса, демона, супутника доктора Фауста в німецькій легенді. Став літературним персонажем багатьох творів, з яких найвідоміша трагедія Й. — В. Ґете «Фауст».

мимрай — людина, яка мимрить — тихо, невиразно говорить

михайлик — невеличкий дерев'яний ківш для горілки

мишкувати — стежити, слідкувати за ким-, чим-небудь

мід — мед

мінея — книга з текстами церковних відправ на кожний день місяця

міт — міф

міховиння — грубе полотно

млинське каміння — млинові камені (жорна)

млоїти — викликати почуття млості; нудити

мойра — у давньогрецькій міфології мойри — три богині долі, сестри Клото, Лахесіс і Атропос, що прядуть нитки людського життя; перен. доля, фортуна, приречення

Монбланк — Монблан, найвища гора в західній Європі (4807 м)

монізм — філософське вчення, яке бере за основу всього існуючого одне начало — матерію (матеріалістичний монізм) або дух (ідеалістичний монізм)

морґ — міра землі, що дорівнює 0,56 гектара

москаля везти — обдурювати

москва — московити, москалі

мосці (польськ.) — милостивий (скорочена форма ввічливого звертання wasza шilosci)

мосці пане — вельмишановний (шановний, ласкавий) пане (добродію)

Мотря Василівна — донька Василя Кочубея (див. Кочубей (Кочубеївна) Мотря)

Мочура — Мотря (знважл.)

му — йому (енклітична форма займенника)

муніція — амуніція, спорядження (крім одягу і зброї) військовика; військове спорядження коня

муравник — майданчик, на якому росте мурава

м'ясниці — час перед великим постом, коли дозволяється їсти м'ясо, одружуватися тощо

н. ст. — новий стиль (Григоріанський календар)

на відшиб'ю — на відчепі, осторонь

наборзі — наспіх, квапливо

навректи — наврочити

навшпиньки — на пальцях

надегчений — просочений дьогтем

наізуст — напам'ять

наїжений — наїжачений

напольний гетьман — польний (гетьман), помічник коронного гетьмана. Коли гетьман відходив з поля битви, він передавав булаву напольному.

напрасний — раптовий, несподіваний

настолочити — настоптати, наступити

наховстати — надягнути на коня вуздечку

наччо (польськ.) — натще

не мала доброї презенції — не виглядала гарно

невгнутий — непереборний, невідступний