Роман про Батьківщину - Матіяш Дзвінка. Страница 15
зроблю як скажеш тільки віддай мені мого сина тепер щодня сива жінка приходить до річки
й плаче на морозі приходить багато днів мерзне на березі руки в неї роз'їдені тільки ще кості
не видно та одного дня нарешті вона побачить свою трохи жовтувату кістку і зрозуміє що
своє слово виконала покаже річці руки і скаже річко я виконала те що ти хотіла тепер віддай
мені мого сина річка скаже добре віддам бо він мені вже набрид він не сміється не жартує не
дивиться на мої скарби не насипає жовтого піску в мої годинники не бавить моїх гостей не
сміється до моїх русалок увесь змарнів схуд забирай його із собою тільки спершу я заберу
твої руки добре каже мама і витирає останню сльозу пальцями річка забирає в неї руки і
віддає їй сина мати кидається до нього цілує шепоче синочку ти повернувся мій любий я не
можу тебе обійняти син бачить що в матері немає рук питає мамо а де ж поділися твої руки
мати каже я віддала їх річці щоб вона відпустила тебе додому
я живу так ніби мене й немає насправді руки мої тоншають надходить пора коли людям
хочеться бути деревами жити як дерева неквапно і спокійно скидати листя на зиму і чекати
весни дівчинка Тоня з білявим волоссям також хотіла стати деревом і зацвітати на весну
рожевими квітами у дівчинки Тоні вже є сиве волосся тільки його ще майже не видно правда
коли придивитися зблизька видно сиві нитки це тому що бабине літо павуки приносять мені
своє павутиння каже дівчинка Тоня й тихо сміється знаєш іще каже привези мені наступного
разу якщо тобі не важко деревію кропиви якщо знайдеш кровоголовку бо у мене знову кров
не зупиняється нічим не можна її зупинити тут трав немає в аптеці а лікарі кажуть що мені
обов'язково треба а ще привези мені кокосових цукерок будь ласка коли ти приїдеш
наступного разу я думаю що швидко може у суботу ні я зможу раніше не піду в четвер на
пари на бежеде взагалі можна не ходити який ідіот вигадав цей предмет а на вишку я й так
ходжу занадто часто я приїду до тебе на велосипеді привезу тобі твої трави і цукерки
покатаю тебе тут же можна на подвір'ї дуже повільно ти би хотіла покататися на велосипеді
дуже хочу кататися на велосипеді з тобою обов'язково приїжджай тільки може не в четвер бо
тебе виженуть із університету я можу почекати я справді можу почекати до суботи чи до
неділі дівчинка Тоня махає рукою мені на прощання біляве волосся дівчинки Тоні розсипане
по білій подушці воно насправді не біле а жовте і павуки у ньому тчуть своє сиве павутиння
ми каталися з нею на велосипеді дуже повільно і дуже мало більше сиділи на лавці і
розмовляли ти би хотів стати деревом бо я би хотіла голос у неї тихий і світлий тіло в неї
тоненьке і світиться крізь неї можна дивитися її долоні тонуть у моїх вони прохолодні як
світло мені здається що вона тече через мої руки як світло як повітря мабуть вона зовсім
нічого не важить я ніколи не думав про те щоб бути деревом Тоня тихо сміється і проводить
рукою по моїй щоці пальці у неї прохолодні біжать мурашки по шкірі я застигаю очі дивно
щемлять я ніколи не плачу тобто я майже ніколи не плачу Тоня усміхається все буде добре я
обіцяю що приїжджатиму щодня заварюватиму їй трави я зовсім не хочу ходити на пари не
розумію навіщо вони мені потрібні функції логарифми похідні графіки знову функції
безконечні рівняння опір матеріалів я дивлюся на дошку списану кривими цифрами у неї
таке жовте волосся і така прозора шкіра яким би деревом ти хотіла бути я хочу бути акацією
може яблунею її квіти гарно пахнуть я приїжджав до неї часто дуже часто поки дівчинка
Тоня не стала деревом тепер воно зацвітає рожевими а може білими квітами я зовсім
перестаю ходити на пари ходжу містом іноді до самого ранку і придивляюся до дерев які їй
подобалися тільки не можу її впізнати
сумно коли Ти Господи не приходиш коли я вечеряю самотньо вечеряю салатом із кульбаби
ти дивуєшся Господи що я їм кульбабу? але тут немає чого дивуватися я не знаю чим
кульбаба відрізняється від зеленої цибулі
від листків салату
така сама трава
салат із кульбаби дуже смачний
ще можна їсти кропиву тільки її спершу треба ошпарити окропом тоді вона не пектиме
ще я заварила собі звіробою він гіркий сьогодні людям не вистачає гіркої їжі вони їдять
забагато солодкого це правда Господи людям не подобається те що смакує гірко
але це стосується не тільки їжі
різних гірких досвідів
різних печалей
Ти Господи створив так багато різних трав вивчати трави можна все життя
так багато зеленого кольору
вивчати трави якими Ти насадив свої сади
сьогодні я довідалась як виглядають незабудки
щоб не забувати про тих про кого слід пам'ятати пам'ять не пахне пам'ять болить
господи господи господи
ми такі самотні Господи тому що ми нікому не потрібні по-справжньому окрім Тебе навіть
самим собі тому що собі ми часто набридаємо а Тобі не можна набриднути бо Ти дуже
терплячий і це дуже дивно
Ти взагалі дуже дивний Господи
аніс я не зовсім знаю чи це запах анісу просто мені здається що він міг би бути анісовим я
навіть не впевнена що знаю що таке аніс може це рослина якась квітка чи кущ із колючками
або без це все просто через той зелений чай у пакетиках який я собі купила він має такий
дивний запах який нагадує мені ще інший запах можливо то були цукерки монпансьє хоча я
вже насправді не пам'ятаю чи то саме вони так пахнули різнокольорові камінчики що
злипалися в одну грудку може мій чай просто пахне цукерками монпансьє а на упаковці
нічого не написано тобто написано але так щоб збити з пантелику бо там вони пишуть що це
східний запах але ж східних запахів є дуже багато це може бути куркума але ж всі напевно
знають що це ніяка не куркума людей не так легко обдурити як здається може хтось так само
як я думатиме що це анісовий запах і не зможе вночі заснути думатиме про все що завгодно
може також про цукерки монпансьє спершу вони їли цукерки монпансьє що позлипалися і
стали як один багатокольоровий скляний камінь а потім цілувалися він тримав пакетик у
руках а вона застромлювала туди руку і відламувала шматок деколи цукерки так
відламувалися, що краї шматка були схожі на осколки різнокольорових пляшок руки у неї і в
нього були липкі нарешті вона сказала більше не хочу але він ще тримав пакетик перед нею
раптом вона передумає вона облизує пальці і сміється ти що? пальці солодкі і губи також
солодкі у тебе завтра я обов'язково подивлюся в інтернеті що таке аніс тому що деякі
питання не можна залишати нез'ясованими можна навіть написати в ту фірму і запитати
чому вони на упаковці свого товару подають неповну інформацію і що це може мати недобрі
наслідки адже бувають люди зі слабким серцем чи надто вразливі або ж неврівноважені із
людьми буває по-всякому вони хочуть щоб їм усе договорювали до кінця не приховували
деталей у тому що стосується складу продуктів щодо іншого можна казати їм неправду чи не
зовсім правду менше знаєш спокійніше живеш ось мені цей запах нагадує аніс комусь же він
може нагадати щось зовсім інше і невідомо як тоді все закінчиться
Сьогодні я багато ходила містом, сиділа в інтернет-кав'ярні й писала листи друзям. Коли
вийшла, подумала, що невдовзі зима, і буде холодно, і треба неодмінно купити собі
рукавички, і треба буде знову вчитися переживати зиму. Бо кожну зиму треба вчитися
переживати заново. Але я не купила собі рукавичок, навіть не тому, що не було рукавичок
семи кольорів веселки, бо можна було обійтися іншими кольорами, а тому що купила собі
чаю з ройбушем та імбиром. Мені подобається випробовувати смаки, випробовувати запахи,
попередній чай був із папаєю та гібіскусом. Я дивуюся людям, які вигадують смаки, запахи і