Імена твої, Україно - Корсак Иван Феодосеевич "Korsak". Страница 50
ключ, що прямував у вирій своєю небесною многотрудною
дорогою. «А може, то душі, знудьговані й
зболені, – подумав він, – прилітали відвідати рідні
прадавні гніздовища». Може, десь і тепліше, і харчу
більше, та однак загадкова, неймовірна і непізнана
сила чомусь тягне сюди: через тисячі верст, крізь залиті
сонцем небесні обшири чи грозові хмари, в які
не раз доведеться зайти ключеві, набурмосені хмари,
де живуть блискавиці, що, тішачись волею, зблискують
грізно, схрещуються і ламаються; скільки то
разів за тисячі верст треба змахнути натомленими
крилами, наче веслами, у тугому й пружному повітрі,
щоб відшукати в безмежних просторах, без компасів
чи комп’ютерів, дорогу до прабатьківського гнізда;
усі небезпеки та злигодні треба здолати, бо є велика
і нерозгадана, таємнича і млосно заманлива, непосильна
і незбагненна для практичного розуму загадка
– рідна земля.
Замість приміток
НАША МИНУВШИНА
ОЧИМА РІЗНОГО ЛЮДУ
188188
ХРИСТИЯНІЗАЦІЯ РУСІ: ХОЛОДНИЙ РОЗРАХУНОК ВОЛОДАРЯ
ЧИ ОСЯЯННЯ ДУШІ?
ЦЕСАРІВНА АННА: ЖЕРТВА ЧИ ПОДВИЖНИЦЯ?
Багато цікавих деталей можна знайти в зарубіжній літературі про вінчання
князя русичів з візантійською царівною. Інколи «гуляють» дати, навіть значиться
різна кількість попередніх Володимирових дружин, по-різному трактуються окремі
факти в авторів різних країн і різних часів. Інколи трапляється доволі несподіване
тлумачення місії царівни Анни, бачення проблематики самим князем Володимиром.
Але попри якісь розбіжності, усі автори сходяться на одному – то була епохальна
подія. Зрештою, читач нехай сам оцінить таке розмаїття з поданих уривків праць.
(Це стосується також інших постатей нашої історії, відгуки про яких подаватимуться
далі). Йдеться-бо про землю, по якій, як свідчать давні перекази і легенди, ступала
нога Апостола Андрія Першопокликаного (Первозванного).
[1] http://molokane.org/molokan/History/Russians_Secret/index.htm
«By the time Cyril and Methodius died, a large number of Western Slavs knew of
Christ and the Scriptures. Many had got baptised. But few Eastern Slavs (Russians) heard
about Christ until Basil II, the «Christian» emperor of Byzantium, asked Prince Volodymyr
to help him fight the Bulgars.
Russians and Byzantines, fighting together, won the battle. They celebrated their
victory and were happy together until the emperor learned what Prince Volodymyr wanted
for his wage Basil’s sister Anna in marriage!
Basil and his sister were shocked. Volodymyr already had seven wives. Anna was
an educated Byzantine woman and a «Christian». To think of her living in pagan Russia
filled them with horror. But Volodymyr would not change his mind. When Anna refused to
come to Kyiv, he called his troops together and overran the Crimean peninsula (Byzantine
territory), taking the city of Khersonesees and all its people as hostages.
Then Basil made a proposition: If Prince Volodymyr and the Russians would convert
to Christianity, Anna would come. Volodymyr happily agreed. Anna packed her belongings
and landed a short time later still apprehensive on the Crimean shore.
Volodymyr called his troops together for a great feast and wedding celebration.
A Greek priest a pope, as they would have called him in Byzantium, baptised him by
immersion and united him to Anna in marriage. Then the Russians hurried back the
Dnipro to Kyiv. Everywhere Volodymyr shouted: «We are Christians now! Out with the
false gods!»
The Russians’ Secret by Peter Hoover with Serguei V. Petrov. – Shippensburg, PA:
Benchmark Press, 1999.
[1] «До смерті Кирила та Мефодія велика кількість західних слов’ян (Русів) вже
знала про Христа та Святе Письмо. Багато з них були хрещеними. Але дуже мало
східних слов’ян чуло про Христа доти, доки «християнський» імператор Візантії
Василь ІІ попросив князя Володимира допомогти йому у війні проти болгар.
189
Руси та візантійці, б’ючись разом, отримали перемогу. Вони святкували
вікторію та були разом щасливі, аж доки імператор зрозумів, чого хотів за свою
поміч Володимир: одруження із його сестрою Анною!
Василь та його сестра були шоковані. Володимир вже мав сім дружин. Анна
була освіченою візантійською жінкою та християнкою. Обох лякала можливість
її життя в язичницькій Русі. Але Володимир не виношував наміру змінити свою
думку. Коли Анна відмовилася приїхати до Києва, він зібрав військо та увійшов у
Крим (Візантійську територію), захопивши місто Херсонес та взявши його жителів
у заручники.
Тоді Василь запропонував: якщо князь Володимир та Руси перейдуть в
християнство, то Анна приїде. Володимир радо погодився. Анна склала речі та через
деякий час, все ще зі страхом, зійшла на берег Криму.
Володимир зібрав військо для величезного святкування та весілля. Грецький
священик – як вони його називають у Візантії, папа – охрестив його зануренням у
воду та об’єднав його в шлюбі з Анною. Потім руси поспішили Дніпром назад у Київ.
Скрізь Володимир кричав: «Ми тепер християни! Геть цих фальшивих богів!»
Хувер Пітер, Петров Сергій. Таємниця русів. – Шіппенсбург, штат
Пансильванія: Бенчмарк Пресс, 1999.
[2] http://www.dosoca.org/article.php?id=54
«After receiving the report of the envoys, Volodymyr went to war with the Byzantine
Empire and laid siege to the Greek city of Khersonesees. He promised to accept Christianity
if he was successful in this campaign and after the capture of the city, he did, in fact,
embrace Orthodoxy and was given in marriage Anna, the sister of the Byzantine Emperors
Basil and Constantine. Returning to his capital of Kyiv, Volodymyr ordered that all pagan
idols be destroyed».
Excerpt taken from «These Truths We Hold – The Holy Orthodox Church: Her Life
and Teachings». Compiled and Edited by A Monk of St. Tikhon’s Monastery. Copyright
1986 by the St. Tikhon’s Seminary Press, South Canaan, Pennsylvania 18459.
[2] «Після отримання новин від посланців Володимир пішов війною на
Візантійську Імперію та взяв в облогу грецьке місто Херсонес. Він пообіцяв
прийняти християнство, якщо цей похід буде успішним. Після захоплення міста
він справді прийняв православ’я й отримав дозвіл на одруження із Анною, сестрою
візантійських імператорів Василя та Костянтина. Повертаючись до столиці, до
Києва, він наказав зруйнувати всі язичницькі ідоли».
Уривок взятий із видання «Цих істин ми дотримуємося – Свята Православна
Церква: її існування та вчення». Укладено та видано Монахом Св. Тіхонського
монастиря. Авторське право 1986 р. належить Сент. Тіхонс Семінарі Прес,
Південний Ханаан, Пенсильванія 18459.
[3] http://viktorian.fortunecity.com/wooton/34/halecki/4.htm
«But notwithstanding occasional relations with Rome and the Western Empire which