Українські гетьмани Бруховецький та Тетеря - Нечуй-Левицький Іван Семенович. Страница 10

«Чом ти не од­дав мені бу­ла­ви?» спи­тав йо­го До­ро­шен­ко. Бру­хо­вецький мов­чав. До­ро­шен­ко мах­нув ру­кою. Ко­за­ки ки­ну­лись на Бру­хо­вецько­го, по­ча­ли рва­ти на йо­му оде­жу, би­ти йо­го ки­ями, руш­ни­ця­ми, па­ли­ця­ми, вби­ли й по­ки­ну­ли го­ло­го. Чу­гуй бо­ро­нив йо­го до са­мої смер­ті. До­ро­шен­ко за­пев­няв Чу­гуя, що він не хотів смер­ті Бру­хо­вецько­го.

В ве­чері ко­за­ки з обох сторін Дніпра по­пи­лись, по­ча­ли кри­ча­ти, га­ла­су­ва­ти і хотіли вби­ти й До­ро­шен­ка. До­ро­шен­ко на­си­лу вти­хо­ми­рив їх, звелівши ви­ко­ти­ти їм кільки бо­чок горілки, а в ве­чері виїхав з стар­ши­ною, на вся­кий час, на край обо­зу. До­ро­шен­ко звелів по­хо­ва­ти Бру­хо­вецько­го в Га­дячі, в місяці липні 1668 ро­ку, в тій церкві, кот­ру він сам пос­та­вив.