Біблія /Библия - Кулиш Пантелеймон Александрович. Страница 4
2 І страх і ляк перед вами нехай находить на всяку животину земну, і на всяке птаство небесне, і на все лазюче по землї, і на всяку рибу морську. На поталу вам подав я їх.
3 Усяке двигуще, що живе на землї, буде ваша їда; як зело травяне подаю вам усе.
4 Тілько мясива з його кровю, душею, щоб не їли.
5 Крові бо вашої, душ ваших, вимагатиму, на всякій животинї мститимусь за неї і допевнятимусь душі людської від руки чоловіка, від руки брата його.
6 Хто проллє кров людську, того кров теж проливати ме чоловік: бо в образ Божий сотворив Бог чоловіка.
7 Ви ж росплоджуйтесь і намножуйтесь, буяйте по землї і множтесь по її.
8 І рече Бог Ноягові та синам його з ним, глаголючи:
9 Ось я поставляю заповіт мій з вами і з вашим потомством по вас.
10 І з усякою душею живою, що з вами, з птаством і скотиною, і з усїм живим на землї, що з вами буде, з усїма, що повиходили з ковчега.
11 І постановлю заповіт мій з вами: що нїяке тїло не вимре вже од потопньої води, і не буде вже потопу водного, щоб спустошити всю землю.
12 І рече Господь Бог Ноягові: Ось вам знаменнє заповіту, що я дав між мною і вами і між усякою живою душею, яка єсть з вами в роди вічні:
13 Райдугr мою покладаю в хмарі, щоб вона була знаменом заповіту між мною і землею.
14 І станеться, як наведу хмари понад землею, що з'явиться веселка моя в хмарі.
15 І спогадаю заповіт мій, що постав між мною і вами, і між усякою живою душею в усякому тїлї: що не буде вже води потопньої на погибель усякому тїлу.
16 А буде райдугw моя в хмарі, і дивитись му на її, щоб спогадати заповіт вічний між Богом і землею, і між усякою живою душею і всяким тїлом, яке єсть на землї.
17 І рече Бог Ноягові: Се знаменнє вмови, що постановив я проміж мною і усяким тїлом, яке єсть на землї.
18 Сини ж Ноягові, що повиходили з ковчега, були: Сем, Хам і Яфет. Хам же був отець Канаанів.
19 Троє сих сини Ноягові, і від них порозсївались люде по всїй землї.
20 І почав Нояг бути ратаєм на землї і насадив виноград.
21 І пив вино, та й упився і лежав обнаживши ся у наметї свойму.
22 І побачив Хам, отець Канаанів, наготу батька свого, і вийшовши геть оповідав обом братам своїм.
23 І взявши Сем та Яфет гуню, накинули її на плечі собі та й ійшли дивлячись назад, і прикрили наготу батька свого, а лиця їх дивились назад, і наготи батькової не бачили вони.
24 Отверезився ж Нояг од хмелю свого, та й довідався, що вчинив йому підстарший син його,
25 І рече: Ой щоб же ти долї не мав, Канаане! Рабом що найнисшим служити меш браттї.
26 Хвала Господеві! Се Бог мого Сема. А ти, Канаане, рабом у них будеш.
27 Розшируй Яфета і дай йому, Боже, седїти у Сема, у брата в наметї, а ти, Канаане, рабом у них будеш.
28 І пожив Нояг по потопі триста і пятдесять год;
29 І було всїх днїв Ноягових років деватьсот пятьдесять, і вмер.
Буття 10
1 Се ж постань синів Ноягових, Сема, Хама та Яфета, і понароджувались їм сини по потопі.
2 Сини Яфетові: Гомер та Магог, та Мадай, та Яван да Тубал, та Месех, да Тирас.
3 А сини Гомерові: Аскеназ та Рифат та Тогарма.
4 А сини Яванові: Елиса, да Тарсис, Киттим та Доданим.
5 Від сих розселились люде в країнах невірних, по землях своїх, по мовах своїх, по родинах своїх, по племенах своїх.
6 А сини Хамові: Куш та Мизраїм, да Фут, да Канаан.
7 А сини Кушові: Себа та Гавила, да Сабта, да Рахма, да Сабтека; а сини Рахмові: Шеба та Дедан.
8 І появив Куш Нимрода. Сей почав бути велетнем на землї.
9 Сей був велетень ловець перед Господом; тим і мовляли: як Нимрод, велетень ловець перед Господом.
10 Царюваннє ж його роспростерлось на Бабилон, і Ерех, і Аккад, і Калне у Синеяр землї.
11 Із тієї землї вийшов Ассур, та й збудовав Ниневу і Регобод-Ір, і Калаг,
12 І Резен між Ниневою і Калагом; було то місто велике.
13 Від Мизраїма родились Людій, Анамій, Легавій і Нафтухій,
14 І Патрусїй, Каслугій, від котрих пійшли Филистимцї, да Кафторій.
15 Від Канаана ж родились Зидон, його перворідень, та Хет,
16 Євусій, та Аморій, та Гергасїй,
17 Та Гевій, да Аркей, да Синей,
18 Та Арвадїй, та Земарій, да Гаматїй; а потім розродились родини Канаанські.
19 А займище Кананеїв сягало від Сидону до Герару, до Гази, до Содому і Гоморри й Адами й Зевоіму аж до Лаши.
20 Се сини Хамові по їх родинах, і мовах, і землях, і племіннях.
21 І Семові, праотцеві всїх дїтей Еберових, братові Яфетовому старшому, понароджувались сини.
22 Сини Семові: Елам, та Ассур, та Арфаксад, та Люд, та й Арам.
23 А сини Арамові: Уз да Хул, да Гетер, да Маш.
24 Арфаксад же появив Салу, а Сала появив Ебера.
25 А Еберові вроджено два сини; одного звали Фалек, бо за його життя земля була подїлена, а брата його на імя звали Йоктан.
26 А Йоктан появив Алмодада та Шалефа, та Газармавета да Єраха,
27 Та Гадорама, та Узала, та Диклу,
28 Обаля, та Абимавеля, та Шеву,
29 Та Офира, та Гавилу, та Йовава. Всї 'ці сини Йоктанові.
30 А поосїдали вони від Мешари до Сефари гори, що на схід соньця.
31 Се сини Семові по їх родинах, мовах, по їх займищах, по їх народовинах.
32 Се роди синів Ноягових по їх свояцтвах, по їх племіннях; і від них порозходились народи по землї після потопу.
Буття 11
1 І була вся земля мова одна і слово одно.
2 І сталось, як мандрували вони від схід соньця, що знайшли поділлє в Синеяр землї, та й осїлись там.
3 І мовляли одно 'дному: Нумо лишень робити цеглу та випалювати. І була в їх цегла за камінь а земляна смола за вапну.
4 І мовляли: Нумо споруджувати місто із баштою, щоб її верх був до небес, і зробімо собі память, щоб не розпорошитись нам по всїй землї.
5 І зійшов Господь побачити город і башту, що споруджували сини чоловічі.
6 І рече Господь: Оце ж рід один, мова одна в усїх, а се тільки почин їх заходу коло працї; і тепер нїщо їх не зупинить нї від чого, що задумали зробити.
7 Зійдемо ж униз та помішаємо їх мову, щоб не розуміли одно 'дного.
8 І розсїяв їх ізвідти Господь по лицю всієї землї; і покинули споруджувати город і башту.
9 Тим проложено йому імя Бабель: бо там помішав Господь мову всієї землї, і звідти розсїяв їх Господь по лицю всієї землї.
10 А се постань Семова. Було Семові сто лїт, як появив Арфаксада, у другому роцї по потопі.
11 І пожив Сем після того, як появив Арфаксада, пятсот год, і появив сини й дочки, та й умер.
12 І пожив Арфаксад трийцять і пять год, і появив Селу.
13 А пожив Арфаксад після того, як появив Селу, чотири ста і три роки, та й появив сини й дочки.
14 І пожив Села трийцять год, і появив Ебера.
15 А пожив Села після того, як появив Ебера, чотири ста і три роки, і нпоявив сини й дочки.
16 І пожив Ебер трийцять і чотири годи і появив Пелега.
17 А пожив Ебер після того, як появив Пелега, чотири ста і трийцять год, і появив сини й дочки.
18 І пожив Пелег трийцять год, і появив Регува.
19 А пожив Пелег після того, як появив Регува, двістї і девять год, і появив сини й дочки.
20 І пожив Регу трийцять і два роки, і появив Серуга.
21 А пожив Регу після того, як появив Серуга, двістї і сїм год, і появив сини й дочки.
22 І пожив Серуг трийцять год, і появив Нагора.
23 А пожив Серуг після того, як появив Нагора, двістї год, і появив сини й дочки.
24 І пожив Нагор двайцять і девять год, і появив Тару.
25 А пожив Нагор після того, як появив Тару, сотню і девятнайцять год, і появив сини й дочки.
26 І пожив Тара сїмдесять год, і появив Аврама, Нагора й Гарана.
27 А се постань Тарина. Тара появив Аврама, Нагора і Гарана; Гаран же появив Лота.
28 І вмер Гаран перш отця свого Тари в землї ріднїй своїй, в Урі Халдейському.
29 І побрали собі Аврам і Нагор жінок. Імя Аврамовій жінцї було Сара; імя ж Нагоровій жінцї було Милка Гаранівна, дочка батька Милки й батька Іски.