Знаки карпатської магії - Бердник Громовиця. Страница 48

Рахмани, або «блаженні предки», - за гуцульськи¦ ми переказами прабатьки людей, які живуть у Вирії, посилаючи звідти урожайні дощі та всілякі гаразди.

Згадаймо епізод з фільму С. Параджанова «Тіні забутих предків», коли біля тіла Івана звучить танцювальна музика та відбувається забава.

«І побачили сини Божі людських дочок, що вродливі вони, і взяли собі жінок із усіх, яких вибрали.

За тих днів на землі були велетні, а також по тому, як стали приходити Божі сини до людських дочок. І вони їм народжували, - то були силачі, що славні від віку». (Буття, 6:2,4 ).

Згадаймо образ Гаргантюа з відомого роману Франсуа Рабле. Письменник не вигадав цього персонажа, він також спирався на народні перекази. /, до речі, деякі дослідники виводять родовід гуцулів саме від кельтських племен.

У французьких переказах є також вульгарніша версія походження цих поодиноких каменів, що пов'язана

з велетнями.

Трікстер - «спритник, хитрун» - у міфології та фольклорі образ бога пустуна, бога-хитруна, іноді навіть облудника. Це божество, що чинить капості не з лихою метою, а задля «вищих міркувань». У багатьох культурах яскраві ознаки трікстера має шаман. (Список літератури див. у кінці книги. -Авт.)

Вальгалла - в скандинавській міфологи палац Оді-на, розташований у місці, де живуть боги, - Асґарді; у Вальгаллу йдуть воїни, що загинули в битвах.

Я навмцсне пом*якиіила діалектизми, залишила їх тільки в окремих випадках, для підкреслення особли-востей традиції.

Цікаво, що традиційний шаманізм північноамериканських індіанців англійською мовою звучить як «earth medicine», що можна перекласти, як «земна магія», оскільки в англійській мові слово «medicine» означає не лише «лікування», але й «магія».

Можна порівняти з традиційною китайською гео-мантією та мистецтвом фен-шуй, де будь-який гострий предмет є провідником негативної енергії «иіа-ци», тому майстри-геоманти рекомендують уникати загострених деталей в інтер*єрі.

М. Коцюбинський, подорожуючи Карпатами, писав: «Гуцули - найоригінальніиіий народ, з багатою фантазією, зі своєрідною психікою. Глибокий язичник, гуцул все своє життя проводить в боротьбі із злими духами, що населяють ліси, гори й води. Християнством він скористався лиш для того, щоб прикрасити язичеський культ».

Ще одна версія: князі, залишаючись у душі язички-ками, закладали церкви на місці колишніх святилищ, щоб люди не забули тих святих місць.

Українські замовляння. - К.: Дніпро, 1993.

Текст, колядки подається за виданням: Золо-тослов. - К.: Дніпро, 1988.

«Боян бо вещий, аще кому хотяиіе песнь твори-ти, то растекаиіется мислью по древу, серым вълком по земли, сизымъ орломъ под облакы». (Цит. за виданням: Слово о полку Игореве. - Москва, 1981). Деякі дослідники вважають, що слід читати не «мислью по древу», а «мисью», тобто білкою. Автор цих рядків вважає, що «Слово о полку Ігоревім» має кілька рівнів трактування і сприйняття. До того ж, якщо прийняти другу версію, ми все одно повертаємося до образу Бояна-перевертня, який умів набирати подоби трьох священних тварин. Пор. скандинавські космогонічні перекази: по гілках ясеня Іггдрасіль (Древа Життя) скаче білка Рататоск, з'єднуючи «верхній» та «нижній» світи. Так і Боян, стаючи сизим орлом, пізнає закони горнього світу, стаючи сірим вовком - таємниці «навського світу» предків, а в образі білки - з'єднує ці світи віщунською свідомістю.

Можна порівняти легенди про Алатир-камінь із європейськими переказами про Святий Грааль, який теж був не лише чашею, з якоі причащав своіх учнів Христос під час Таємнсіі Вечері, а й сяючим каменем, квінтесенцією життєвої сили (пор. «філософський камінь» алхіміків ).

Пор.: чарівний казан Брана з кельтських міфів, прообраз Чаші Грааля.

Була дуже поширена серед народу в XV-XVI cm.

Етнографічні джерела називають ще ряд книг: «Рафлі» - астрологічна книга, «Сновидець» - чародійний сонник, «Чаровник» - книга про мистецтво пере-вертання, або оборотництва, «Мисленик» - апокрифічні сказання про сотворения світу й людини. «Лунник»

- про вплив фаз та положення Місяця на небі на людську долю, на погоду, про добрі та лихі дні та ін.

Нещодавно «Зодія» була видана одним московським видавництвом і відразу стала бібліографічною рідкістю.

Це ворожіння неодноразово описане в художній літератури

Недаремно М. Коцюбинський для підкреслення образу Юри-мольфара в «Тінях забутих предків» використав саме обряд заклинання грози.

Зараз учені дослідили, що іноді над планетою з'являються дивні вихрові об'єкти, щось середнє між смерчем і кульовою блискавкою. Всередині цих об'єктів відбуваються настільки дивні процеси іонізації, що в результаті утворюються найнеймовірніші сплави. Мож- _ф ливо, громові камені належать саме до таких об'єктів?

Знову можна провести пряму паралель із шаманськими традиціями в інших куточках Землі.

** Згадайте фільм «Пропала грамота», де Сатана клянеться: «Щоб мені провалитися в ополонку після Йордану, коли брешу».

Тим, хто цікавиться цією проблемою глибше, радимо книги Тімоті Лірі та Станіслава Грофа (див. список літератури в кінці книги).

Можна також порівняти цей обряд із ритуалами магів-даосів у стародавньому Китаї, в традиції яких за вхід у потойбічні світи та інші реальності теж слугували дупла старих дерев. Печери ж практично у всіх народів були місцем, де жили маги, боги, святі тощо.

Сплавляння лісу на плотах-бокорах справедливо вважалося одним із найнебезпечніших і найважчих занять. Плотогони - їх називали «бокораші» - були взірцем сили й хоробрості, тому ця гуцульська приказка дуже показова.

Порівняйте з обрядом рукоположения в християнській церкви Тільки після проведення цього обряду молодий священик має право здійснювати Таїнства.