Бентежна кров - Галбрейт Роберт. Страница 71

Пол Сатчвелл

За кілька місяців стан Талбота відверто погіршився, що видно з його записів, які стають чимдалі відірванішими від реальності.

Під кінець записника він повертається ще до двох рогатих знаків Зодіаку, Овна й Тільця, вочевидь, через зацикленість на постаті диявола. Як я писав вище, він повісив багато безпідставних підозр на Вілму, але також Талбот узяв на себе клопіт укласти повний натальний гороскоп Сатчвелла — а отже, дізнався не лише дату, а й час його народження. Це може не мати жодного значення, але дивно, що стільки уваги дісталося саме Сатчвеллу і його натальному гороскопу. Талбот не робив нічого подібного для інших підозрюваних. У його натальній карті Талбот підкреслює аспекти, що свідчать про агресію, нечесність і невротичність. Також Талбот кілька разів відзначає, що певні частини гороскопу Сатчвелла — «точно як у АК».

Рой Фіппс та Айрін Гіксон

Як я вже зазначав, знаки, якими Талбот позначає Роя Фіппса й Айрін Гіксон (тоді Айрін Булл), більше ніде в астрології не вживаються. Здається, він їх сам вигадав.

Символ Роя схожий на чоловічка без голови. Що мається на увазі, я не розумію,— якесь сузір’я абощо? Поруч з іменем Роя фігурують цитати про змій.

Вигаданий знак Айрін скидається на велику рибу, і...

Двері кухні знову відчинилися. Робін озирнулася. Це знову прийшла Лінда.

— Ти досі тут? — спитала вона якось неприязно.

— Ні,— відповіла Робін.— Я нагорі.

Лінда знехотя всміхнулася. Беручи ще горнятка з буфета, вона спитала:

— Хочеш ще чаю?

— Ні, дякую,— відповіла Робін і згорнула ноутбук. Вона вирішила дочитати документ Страйка в себе в кімнаті. Може, то їй тільки здалося, але Лінда стукала та дзвеніла посудом гучніше, ніж завше.

— Отже, ти в нього на Різдво ще й працюєш? — спитала Лінда.

Всі ці чотири дні Робін підозрювала, що мамі кортить поговорити про Страйка. Вчорашні здивовані обличчя членів родини пояснили причину такої цікавості. Однак Робін не вважала, що має полегшити Лінді процес допиту.

— «Ще й»? — уточнила Робін.

— Ти знаєш, про що я,— відповіла Лінда.— Різдво — це свято. Я собі думала, ти там маєш вихідні.

— Я маю вихідні,— сказала Робін.

Вона віднесла порожнє горня в раковину. Раунтрі зіп’явся на хворі лапи, і Робін відчинила для нього двері надвір, відчувши доторк морозного повітря до голої шкіри. Над живоплотом позеленішав край неба — сонце повільно викочувалося на зимні небеса.

— Він з кимсь зустрічається? — спитала Лінда.— Страйк?

— Він зустрічається з купою людей,— навмисно вперлася Робін.— У нас така робота.

— Я про інше,— наполягала Лінда.

— Чому це тебе цікавить?

Робін думала, що мама на цьому відступиться, але на неї чекав сюрприз.

— Ти сама розумієш чому,— відповіла вона, глянувши доньці просто в обличчя.

Робін почервоніла й аж розгнівалася на себе. Їй двадцять дев’ять років! У цю саму мить її мобільний на столі бібікнув. Вона вирішила була, що то повідомлення від Страйка — і так само, вочевидь, подумала Лінда, яка стояла ближче до столу й подала Робін телефон, встигнувши побачити ім’я абонента.

Але то був Сол Моррис, а не Страйк. Він написав таке:

Сподіваюся, у тебе Різдво не таке гівняне, яку мене.

В нормі Робін не стала б відповідати, але образа на рідних і ще якесь відчуття, якого вона не хотіла визнавати, змусили її написати відповідь на очах у Лінди:

Гівняне — поняття відносне, але в мене справи теж так собі.

Вона відіслала повідомлення, а тоді звела очі на Лінду.

— Хто такий Сол Моррис? — спитала мама.

— Працює у нас в агенції. Екс-полісмен,— відповіла Робін.

— О,— промовила Лінда.

Робін бачила, що дала їй нову поживу для роздумів — і, правду кажучи, саме це вона й хотіла зробити. Взявши ноутбук зі столу, вона вийшла з кухні.

Ванна кімната, звісно, виявилася зайнята. Робін повернулася до себе. Лягла на ліжко, розгорнула ноутбук, і тут їй знову написав Моррис:

Поділися бідою зі мною, а я поділюся з тобою. Гуртом легше й усе таке.

Уже жалкуючи, що відповіла йому, Робін відклала мобільний екраном униз і продовжила читати Страйків документ.

Вигаданий знак Айрін скидається на велику рибу, і Талбот пояснює його цілком прямо: «чудовисько Цетус, Левіафан, біблійний кит — зовнішній шарм і приховане зло. Упертий, любить увагу, артист, брехун». Талбот підозрював, що Айрін бреше, ще до того, як відкрилася її брехня про візит до зубного. Про цю брехню Талбот так і не дізнався, тож не зрозуміло, в чому, на його думку, Айрін була нечесна.

Марго як Бабалон

Це має значення тільки тому, що показує, наскільки Талбот був хворий.

У ту ніч, коли його нарешті замкнули, Талбот спробував провести магічний ритуал. Судячи з нотаток, він намагався викликати Бафо-мета, оскільки вважав, що той з'явиться в подобі вбивці Марго.

За описом Талбота, на його поклик з’явився не Бафомет, а привид Марго, «яка винуватить мене, нападає на мене». Талбот вирішив, що після смерті вона перетворилася на Бабалон, а Бабалон — це права рука/супутниця Бафомета. Демон, якого Талбот буцімто бачив, тримав у руках чашу з кров’ю і меча. Навколо замальовки з демоном всюди якісь записи про левів. У колоді таро Тота є карта Хіть, на якій Бабалон їде верхи на семиголовому леві.

Намалювавши демона, Талбот пізніше повернувся до зображення й обмалював його і частину нотаток латинськими хрестами, а тоді перекреслив малюнок цитатою з Біблії, що застерігає проти чаклунства. Схоже, що зустріч з демоном повернула його до релігії. На цьому нотатки обриваються.

Робін почула, як відчинилися і зачинилися двері ванної. В туалет хотілося страшенно, тож вона схопилася на ноги й кинулася в коридор.

Там вона зустріла Стівена з пакетом туалетного приладдя. Він мав набряклі очі й позіхав.

— Вибач, що не давали спати, Роб,— сказав він.— Дженні думає, що то через капусту.

— Так, мама сказала,— відповіла Робін, обходячи його.— Нічого страшного. Сподіваюся, їй уже краще.

— Ми оце підемо з нею гуляти, я тобі пошукаю вушні затички.

Помившись, Робін повернулася до себе. Поки вдягалася, телефон бібікав двічі.

Коли розчісувалася перед дзеркалом, погляд упав на нові парфуми, які мама подарувала їй на Різдво. Робін казала мамі, що шукає новий аромат, бо старий надто сильно нагадує про Метью. Розгортаючи подарунок, Робін була зворушена тим, що Лінда не забула про розмову.

Пляшечка була кругла — не у формі кулі, а як ніби плаский круг: «Шанель Шанс О Фреш». Рідина всередині була блідо-зелена, і через невдалу асоціацію Робін спала на думку вчорашня капуста. Однак вона поприскала за вухами й на зап’ястки, і в повітрі розлився різкий запах лимону і якихось квітів. Чому мама взагалі таке обрала? Яким чином ці парфуми асоціювалися в неї з Робін? Як на саму Робін, запах був ніби дезодорант — ніякий, просто собі чистота, ані крихти романтики. Вона згадала, як невдало купила «Фрака»: бажання бути звабливою і вишуканою вилилося в головний біль. Міркуючи про відмінність між самосприйняттям людей і тим, як їх сприймають інші, Робін сіла на ліжко поруч з ноутбуком і перевернула телефон екраном угору.

Моррис надіслав ще два повідомлення.

Я тут мучуся самотністю і похміллям. Різдво без дітей — лайно.

Коли Робін не відповіла на це, Моррис додав:

Вибач, я сльозливий бовдур. Можеш, нічого не писати.