Тінь попередника - Ешкилев Владимир. Страница 29

Піфія (11КВ23:3, перша астрономічна назва — Еніада, священна назва — Магонія) — третя планета червоної зірки спектрального класу М9 Рірі (стародавня назва — Епсилон Ерідану). Маса — 0,86 маси Землі, орбітальний період — 308 днів, ексцентриситет — 0,0094, діаметр — 12730 км, сила тяжіння — 0,91 земної, кут нахилу екватора до лінії орбіти — 18 градусів, період обертання навколо осі — 41 година. Планета має три природні супутники — Морну, Гермезію і Астротею.

Два водяних океани займають більше половини поверхні планети, дві третини суходолу протягом усього року вкриті льодовиками. Середньорічна температура в зоні екватору — 140 °C. Найбільша глибина океану — 3 км, найвищі гори — Хребет Примар — 5,6 км над рівнем моря. Ґрунти переважно мергелевого типу. Атмосфера азотно-вуглецева, кисню менше 3 %. Адаптація атмосфери для життя людей визнана недоцільною. Планета має тубільні флору і фауну, які сформувались за Арпейської планетарної ери, приблизно чотириста мільйонів років тому. Серед тварин переважають риби, птахоящери і частково вимерлі теплокровні тетраподи. На суші, в океані та в атмосфері зустрічаються небезпечні для людини організми і хвороботворні віруси.

Планета відкрита астрономами Землі до Ери Відновлення. Перше дослідження безпілотним зондом «Клавдій Птолемей» здійснили у 2165 році Ери Посланців [41], перша пілотована експедиція досягла Піфії у 2218 році ЕП (зореліт «Ахілл», капітан Стефанія Гасха-Діас), регулярна колонізація розпочалася у 23 році Ери Відновлення. Основний потік переселенців складали земляни і жителі Марса. Юридично планетою-протектором (метрополією) є Земля, а ґарантом громадянських прав поселенської общини Піфії — Союзний Конґрес Землі. Першим куратором колонії був землянин Юнус Німад (23–24 pp.). У наш час (415 р. Ери Відновлення) на планеті мешкає 3,1 мільйона колоністів з правами імперського громадянства, головне місто — Сецзе, 400 тисяч мешканців.

Уже перші дослідження виявили на планеті матеріальні сліди гуманоїдної цивілізації. Остання залишила планету. На Плато Джонґа частково розкопано сім міст технополісного типу. Їхній вік оцінюють в 700–750 тисяч років. Знайдені там артефакти дозволяють стверджувати, що гуманоїди стародавньої Піфії за зовнішнім виглядом майже не відрізнялися від людей (були меншого зросту, мали більш розвинені зап'ястки та дещо іншу форму черепа). Причиною їх переселення з планети (близько 680 тисяч років тому) вважається природна катастрофа — падіння велетенського метеорита і викликана ним активізація полярної групи вулканів у південній півкулі на Плато Арнольда (лавові поля тих часів укривали 40 % суходолу, а сліди отруйних сіркових газів, викинутих вулканами, донині відчутні в атмосфері Піфії). Сучасне місце мешкання піфійських гуманоїдів невідоме.

Від початку колонізації планетою цікавилися земні містики. Вони припускали, що гуманоїди Магонії були творцями (версії: вчителями, наставниками, владиками, богами) найдавніших людей Землі. Піфію вже у першому столітті ЕВ заселили общини земних метафізиків і візіонерів, які намагалися встановити духовний чи медитативний зв'язок із «Тими, що Відійшли». Ці спільноти ентузіастів проводили самовільні пошуки «сховищ мудрості», нібито залишених гуманоїдами. Останні, на їхню думку, передбачили прибуття своїх учнів-землян на Магонію. Свідчення про результати пошуків суперечливі.

Також до першого століття Ери Відновлення відносять найдавніші згадки про леґендарну корпорацію Знаючих. Вони начебто знайшли «сховища мудрості» й контролюють їх досі. Спочатку Знаючі мали на меті створити на Піфії (а в перспективі — на всіх населених планетах) суспільство нового типу. Базуватися воно мало на звуженні поля застосування кіборґенної техніки та на магічних принципах. Інтелектуали інших планет піддавали критиці цей проект і характеризували його як соціально-небезпечний, фашизоїдний і «тоталітарно-консервативний». На багатьох планетах (у тому числі й на Землі) до середини другого століття ЕВ заборонялося сповідувати вчення Знаючих. Пізніше оголошена мета Знаючих зазнала змін, і тепер корпорація Знаючих каже лише про свою священну місію — вони оголосили себе охоронцями і наставниками людства.

Знаючі завжди і послідовно відкидали демократію як спосіб здійснення влади. Для них вона була і залишається спотвореним принципом організації суспільства. Знаючі також закликали до обмеження персонального права на модифікацію тіла і пропонували згорнути дослідження в сфері інформаційних технологій. Вони допомогли військовій верхівці Аврелії заснувати Стару Імперію. Вони підтримали прихильників монархії у Десятилітній Війні 129-138 років Ери Відновлення. Їхні лідери і воїни були найбільш непримиренними ворогами Ліги Свободи і земного Федеративного Конґресу. Існує леґенда, що десантування авреліанських дивізій генерала Анара Асміра на Місяць було успішним саме завдяки містичній підтримці Знаючих. Пізніше вони радили Асмірові під час перемовин з Конґресом щодо умов перемир'я.

Імператор Явіс Перший у 139 році Ери Відновлення подарував Піфії права автономії. Згодом, у 202 році ЕВ, правителі Піфії, з дозволу імператора Сіорана Першого, затвердили для колонії особливі закони прямої дії (так звані «Сім заборон»). За їхнє порушення оголошена невідворотна смертна кара.

Сім заборон:

1. заборонено вимовляти вголос священне ім'я планети «Магонія»;

2. жінкам планети рекомендовано генетично планувати народження дівчаток і заборонено залишати на планеті випадково народжених ними немовлят чоловічої статі (на Піфії мешкають винятково жінки, її інколи неофіційно називають Планетою Жінок);

3. на Піфії заборонено виготовляти кіборґів-слуг, вирощувати та виховувати клонів;

4. кожен завезений на планету дорослий клон підлягає негайному демонтажу;

5. нащадків клонів до четвертого коліна примусово депортують з планети;

6. піфійкам заборонено надавати позику під відсотки і одержувати прибуток від використання робочої сили;

7. заборонено проповідувати всі релігії, крім державної, і вести релігійні суперечки.

Виготовлення космічних кораблів є головною статтею прибутків планетарної колонії. На супутнику планети Морні та на планетарних орбітах збудовані найбільші в Імперії суднобудівні верфі. Сто відсотків акцій верфей і заводів, що виробляють комплектуючі, належать общині колоністів. Прибутки від виробництва розподіляються в однакових частинах між усіма піфійками. Кожен четвертий космічний корабель Імперії збудований на верфях Піфії. Тільки на Піфійських верфях будують корпуси військових кораблів надважких класів [42]. Частину необхідної для їхнього виробництва сировини і устаткування завозять з інших планет. На лініях монтування корпусів і моторних секцій кораблів і на обслуговуючих їх виробництвах офіційно задіяно 76 % населення колонії. Інші мешканки Піфії працюють у сфері послуг, комунікації та на агрофермах.

Офіційний державний устрій Піфії — громадське самоврядування. Рада Двадцяти Трьох (Рада Святих Матерів Піфії) — найвищий урядовий орган планети. Він користується необмеженими законодавчими, виконавчими і судовими повноваженнями (з 198 року ЕВ). Членство в Раді — довічне. Рада 23-х не зобов'язана давати й ніколи не дає жодних правових коментарів і пояснень щодо своїх рішень. Їх неухильне виконання обов'язкове для всіх піфійок і гостей планети. З 391 року на Піфії постійно перебуває Уповноважений представник імператора. Він має право накладати вето на рішення Ради. На даний час ним є командуючий Одинадцятим флотом адмірал-командор Міра Пасквале-молодша з великокняжого Дому Харре [43].