Чужа - Нестеренко Володимир «Адольфич». Страница 10

Узявши її за руку, він веде її подвір’ям до хвіртки, поміж машин.

МАЛЮК

(помітивши Чужу, весело посміхається)

Привіт!

ЧУЖА

Ти? Звідки?

МАЛЮК

Потім. Пам’ятаєш, на дачі?

ЧУЖА

Так.

МАЛЮК

Як тоді.

РОБО

(перебиває)

Де гроші?

МАЛЮК

Нехай вийде з подвір’я, до мене, я передам гроші через паркан.

РОБО

Їй потрібно речі забрати. Вона сходить у будинок і повернеться. Давай гроші.

ЧУЖА

(до Малюка, посміхаючись, мелодійно)

У мене немає речей.

МАЛЮК

Гаразд, ось гроші.

Малюк лізе до бічної кишені, куди до цього ховав пачку грошей і фотографію, і вихоплює «чизетту», розриваючи плащ. Одразу ж Чужа падає на землю і повзе до хвіртки.

Малюк у русі, стріляє в Робо, в охорону Робо, сторопілий циган з помповиком на мить забарився, і, стрибнувши йому в ноги, Сопля встромляє ніж у пах, яскраво-червона артеріальна кров б’є струменем. Залишивши ніж у рані, Сопля хапається за ствол рушниці двома руками, циган стріляє в землю. Лунають постріли, це Гиря і Шустрий стріляють на бігу, цигани, що опам’ятались, відстрілюються, відступаючи до будинку, Робо лежить на землі, обличчям донизу. З вікна чергами стріляє Штефан, циган, який чатував у вітальні.

Потім він вискакує з дверей і стріляє, ховаючись за машинами.

Гиря і Шустрий, пригинаючись, біжать до Малюка.

МАЛЮК

(кричить, стріляючи в бік автоматника)

Вогонь по автоматнику!

Чужа доповзла до хвіртки і, піднявшись з колін, допомагає Соплі вирвати дробовик у цигана, котрий впав на коліна, в калюжі крові.

Циган дуже міцний і випускає дробовик, тільки коли Чужа, хижо вишкірившись, вчепилась зубами йому в кадик.

Сопля вириває дробовик і кілька разів б’є цигана прикладом по голові. Циган падає обличчям уперед.

МАЛЮК

Шустрий, відводь її! Решта — по автоматнику!!

Гиря і Малюк стріляють у замовклого автоматника, той, присівши за машиною, замінює магазин.

Шустрий хапає Чужу в оберемок і разом з нею біжить у затінок, подалі від освітленого подвір’я, там валить її на землю і бігом повертається до пацанів.

Автоматник знову починає стріляти, Сопля з дробовиком забігає на подвір’я, на відкриту місцину, щоб добратися до стрільця.

Постріл з дробовика, автомат замовкає, але Сопля впускає зброю й падає — він отримав дві кулі в живіт.

Бій завершено, Гиря перескакує через паркан і обшукує двох убитих Малюком циган — хапає все, що попало під руку, — зриває золоті ланцюги, бере зброю…

Чужа і Шустрий, підхопивши Соплю, тягнуть його в автомобіль, Малюк з пістолетом прикриває Гирю, потім разом з ним відступає у темряву.

Машина. За кермом Малюк, вони мчаться тихими вулицями, звертають у провулки, плутають сліди…

МАЛЮК

Вадик, ти як?

(не повертаючи голови, зосередившись на дорозі)

СОПЛЯ

(стогне)

Хуйово. Боляче. Пити хочу.

МАЛЮК

(жорстко)

Ми викинемо тебе біля лікарні. Отримаєш строк. Інакше — крякнеш тут.

ШУСТРИЙ

А якщо до Карасика його…

МАЛЮК

Тихо!! (Продовжує.) Тримайся три дні — помирай, мовчи, тут не катують, — потім розповіси їм що завгодно. Вали на нас. Років п’ять отримаєш — будемо гріти, Карасик допоможе. Про нього лише мовчи. І про тих підорів росіян мовчи. Вони до тебе не доберуться, все нормально. Зрозумів?

СОПЛЯ

Зрозумів. Боляче, блядь…

МАЛЮК

Все, давай. Брат, тримайся. (Шустрому, котрий сидить на задньому сидінні). Обшмонай його, все забери.

Шустрий обшукує Соплю, той вказує йому на ліву руку — Шустрий, зрозумівши, зриває з піджака скотч, котрим був примотаний ніж.

Біля нічної аптеки вони витягують Соплю з машини, притуляють до дверей, потім Шустрий хапає з землі камінь і розбиває вітрину.

Гиря і Шустрий стрибають в машину, і вона зникає у темряві.

Двір, де проходив бій, стоять машини поліції, зіваки.

«Швидка допомога». До неї вантажать цигана, підрізаного Соплею, крапельниця. У машині також автоматник, обидва без пам’яті.

Робо і охоронець лежать на землі, вони мертві. Поліція, спалахи фотоапаратів, рація.

В будинку обшук, проститутки, циганки й цигани стоять уздовж стін з руками за головою, п’ятеро дітей різного віку сидять у кутку на канапі.

Крупний план — циганська дівчинка років десяти потаємно передає п’ятирічному хлопчику пакет з порошком, за кольором схожим на какао. Це героїн — хлопчик ховає його собі у труси.

Лікарня. Біля ліжка Соплі стоять лікарі й поліцейські.

ПОЛІЦАЙ

(говорить російською)

Хлопче, чуєш мене?

СОПЛЯ

(хрипко, пошепки, сухими губами)

Так.

ПОЛІЦАЙ

Я доктор Новотний.

СОПЛЯ

Так.

ПОЛІЦАЙ

Ти будеш жити.

СОПЛЯ

Так.

ПОЛІЦАЙ

Ти будеш жити у нас все життя.

Сопля затуляє очі.

ПОЛІЦАЙ

Хлопче, чуєш мене?

Сопля не реагує.

Машина стоїть у пустельному місці, це передмістя, те, що у нас має назву «промзона», — заводи, лінії електропередач.

Пацани розряджають відібрані у циган пістолети, забирають набої, пістолети жбурляють у машину.

МАЛЮК

Шустрий з Чужою, ми з Гирею поодинці, добратися до вулиці (називає вулицю, будинок, квартиру), нікому на очі не потрапляти. Шустрий, візьми ключа. Общак там, у бачку в туалеті і в карнизах. В труби я засунув по тисячі. На дверях, на горішньому торці я телефон Карасика написав, біля самого одвірка, потрібно двері повністю відчинити.

ШУСТРИЙ

(бере ключі)

На хаті що робити? Зателефонувати Карасику?

МАЛЮК

Тихо сидіть, світло не вмикайте, спостерігайте. Там немає телефону. Це інша хата.

ШУСТРИЙ

Інша? Ні хуя собі війна. Все по-дорослому.

МАЛЮК

(ігноруючи Шустрого)

Швидко, йдіть першими. На таксі до центру, там пройдете квартал — на іншому таксі.

ШУСТРИЙ

Зрозумів.

ЧУЖА

То ходім, якщо зрозумів.

Шустрий дивиться на неї з подивом, «з якого хуя вона почала розпоряджатись?» — але нічого не говорить, вони йдуть у темряву.