Кропива - Кудрицький Валентин Олександрович. Страница 61
– Василь Іванович, виходьте, нас зрадили.
З АНЕКДОТІВ
Іде Василь Іванович обідраний, обмурзаний, брудний.
Петька: – Василь Іванович, звідки ви ідете?
– Іду, Петька, з анекдотів.
ВИПУСТІТЬ КОБИЛУ
Біжать Василь Іванович з Петькою від білих. Аж бачать, що їх от-от наздоженуть біляки. Василь Іванович:
– Петька, плигай на дерево.
Плигнули. Причаїлись. Сидять.
– Ой, Петька, – жаліється через деякий час Чапаєв, – більше не можу...
– А в чому справа?
– Ноги не витримують.
– Василь Іванович, а ви випустіть кобилу, яку тримаєте між ногами.
ПРИВІТ, ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ!
Приходить Петька до своєї подружки Анки і пропонує разом піти в гості.
– Та мені нема чого вдягти, – відмахнулась Анка.
Петька відкриває шафу:
– Ситцеве, креп-жоржетове… Привіт, Василь Іванович.
ПЕТЬКА В ЯМІ
Прийшов Петька в гості до Чапаєва. Посиділи як "годиться", а вранці просинається в ямі для відходів. Запитує у Василя Івановича:
– Що трапилось? Чому я тут?
– Коли ти взяв мою тещу, – розповідає Чапаєв, – і всунув їй в недозволене місце віник, а потім скинув з другого поверху, говорячи, що буслі приносять щастя, – я ще стримався. Коли ти затис дверима мої яйця і сказав, що це сливи, – я теж ще стримався. Але коли ти плигнув Котовському на плечі і закричав:
– Кому коня? – тут уже моє терпіння скінчилося!
АТОМНА БОМБА
Прибігає до Василя Івановича Петька і запитує:
– Скажіть, будь ласка, скільки коштує атомна бомба?
– Певно, не менше, як мільйонів з десять.
– Ого,– закричав Петька, – ви тільки подивіться, який скарб летить прямо на нас!
В ЗВІРРАДГОСПІ
В одному звіррадгоспі проходило засідання правління. На порядку денному стояло всього два питання:
Перше, звіт адмініністрації про виконання плану. І друге питанння, відпускати чи не відпускати Мойшу в Ізраїль, згідно поданої заяви.
По першому питанню виступив головний агроном радгоспу і назвав усі причини невиконання плану. Потім приступили до другого питання:
– Ну то як, товариші-колгоспники, відпустимо Мойшу в Ізраїль, чи ні? Які є пропозиції?
– Відпустимо, але за умови, якщо він сплатить всі ті затрати, які понесла держава на його освіту та його добробут.
– А скільки я повинен сплатити? – запитав у членів правління Мойша.
– 57 тисяч карбованців.
– Вам готівкою чи безготівково?
– Давай краще готівкою.
А коли взяли готівку, то вияснилось, що план за першу половину року виконали, та ще й перевиконали. Тут піднімається голова правління і звертається до присутніх:
– Так от, шановне товариство, у мене пропозиція: чи не краще замість песців та лисичок розводити євреїв?
АБРАМ І МУХА
– Абраме, говорить Мойша, на тебе муха сіла.
– І що ти цим хочеш сказати, що я дермо?
– Та я тобі цього не хочу сказати, але ж муха краще знає.
1980 р.
ДВА КИТАЙЦІ
Місто Одеса. Вулиця Мао Цзе Дуна. В минулому – Деребасівська.
Кав’ярня "Зоря Сходу". В минулому називалась "Алі паруса".
Сидять два китайці і їдять рис. Перший до другого:
– Слухай, Мойша, а все-таки при Радянській владі жилось краще.
– Ой, Абраша, я ж тобі говорив, що не треба очі щурить.
МОРЖІ
Ідуть два єврея, а назустріч їм росіянин і говорить:
– Привіт, моржі!
Євреї переглянулись від подиву і запитують в росіянина:
– Іван, а чому ти нас назвав моржами?
– Моржі, це скорочено. Ну, не можу ж я вам сказати: "Здорові були, морди жидовські".
ПРИБРАВ ДИВАН
– Абрам, твоя Сара тобі зраджує на твоєму дивані.
– З ким?
– З Іваном.
– То й що?
– А ти міри хоч які прийняв?
– Аякже.
– Які?
– Викинув диван.
НАЦІОНАЛЬНИЙ КОСТЮМ
Син Мойши Абрам прийшов із школи додому і говорить:
– Наша вчителька сказала, щоб завтра ми всі прийшли до школи в національних костюмах.
Сара:
– Мойша, ти чуєш, цей малий нахал хоче завтра вдягти твою пижикову шапку і дублянку.
1985 р.
ЕКСПЕРИМЕНТ
Вирішили зробити експеримент, як уживуться люди різних національностей, де буде жінка, чоловік і коханець. Поселили кожне тріо окремо на необжитих островах. Пройшло багато років.
Приїхали до англійців. Кругом тихо. Дивляться, один чоловік ловить рибу з однієї сторони острова, а другий – з другої, а жінка десь далеко-далеко, щось копається. Підходять до першого і запитують:
– Так, розповідайте, як вам тут живеться, які між вами взаємовідносини?
– Які можуть бути взаємовідносини, якщо нас навіть не познайомили між собою?
Приїхали до французів. Дивляться, їм назустріч іде надто чарівна щаслива жінка і ціла юрба діточок. Вона з гідністю представила свого чоловіка П’єра, а потім коханця Жана. Ніяких проблем.
Далі поїхали до українців. Дивляться, сидять два здоровані за збитим з брусків столом і смокчуть самогон. Запитують їх:
– А де решта люду?
– Всі люди в полі.
Приїхали до росіян. Дивляться, іде солідний чоловік, з портфелем, в чорному костюмі, при галстуку.
– Куди ви ідете? – запитують.
– Ви будь-ласка вибачайте, у нас сьогодні партійні збори. На порядку денному питання про аморальну поведінку громадянки Петрової.
Приїхали до євреїв. Дивляться, іде чоловік з жінкою, а за ним другий і теж з жінкою. Запитують:
– А де ви взяли ще одну жінку?
– Розумієте, нам було так важко, так важко, але ми роздобули.
А що, і вам треба?
РОСІЯНИН ЗА ПАСПОРТОМ
Приходить один єврей до другого і говорить:
– Слухай, Абраме, завтра на майдані будуть євреїв бити.
– Так я по паспорту – росіянин.
– Так в тому то і біда, що бить будуть не по паспорту, а по морді.
КОРОЛЬ І КОРОЛЕВА
Грузин з євреєм сперечались, хто з них тато, а хто мама.
Доходило ледве не до кулаків, до хрипоти, але все безрезультатно.
І тоді їх обох вирішили посадити на цілу ніч в льох, щоб самі розібрались. А коли ранком, їх випускали з льоха, то єврей, держачись за попу, з сумом сповістив присутнім, що віднині він уже мама…
ДІДУСЬ І ВНУК
Запитує внук у дідуся:
– Скажи, будь ласка, дідусю, а звідки взялись люди?
– Люди, онуче, пішли від мавпи.
– А від якої мавпи пішли вірмени?
– О, вірмени пішли від такої малесенької хорошенької мавпочки, яка називається Шимпанзян.
– А від якої мавпи пішли євреї?
– О, євреї пішли від маленької мавпочки – Абрам-гутан.
– А від якої мавпи пішли росіяни?
– О, росіяни пішли від великої сильної мавпи – Гавріли.
– А від якої мавпи пішли негри?
– О, синку, від них пішли мавпи.
1980 р.
ЖОРИКИ
Начальник відділу кадрів телефонує начальнику відділу капітального будівництва, що потрібно скоротити певну кількість працюючих. Той відповідає:
– Куди ж уже скорочувати, як і так залишились одні жорики, лорики, чижики і суки?
– А хто такі жорики?
– Це жінки відповідальних робітників.
– А хто такі лорики?
– Це коханки відповідальних робітників.
– А чижики?
– Це надзвичайно цікаві жінки.
– Тоді звільняй усіх сук.
– Е ні! Суки – це кваліфіковані робітники, які випадково ще уціліли.