Знаки карпатської магії - Бердник Громовиця. Страница 26

Прийшов додому, висипав із тайстри жар V посеред хати — а замість жарин посипалися L на підлогу золоті червінці. І зрозумів тоді чо- ' ловік, що зустрів на горі лісового духа... 'j

За іншими повір’ями, цього дня золото теж горить вогнем, і таким чином можна бачити закопані скарби - бо над тим місцем піднімається примарне багаття.

Молодь у такі дні водила танки-хороводи на честь сонця і гойдалася на гойдалках, що символізувало єднання зі світом предків, із горнім, божественним світом, що розташований у кроні Світового Дерева.

Із язичницьких часів залишився дивовижний звичай: напередодні свята Великодня наші предки писали писанки, де в символічних малюнках зображали три світи й основні принципи космогонічної картини світу. До наших днів найкраще цей звичай зберігся саме в Карпатах, хоча люди вже й забули, що означає той чи інший символ. Коли їх запитати про це, відповідають: «Ма-

люю, як мати (баба) навчила». Символічно, що писанкарство - теж традиційно жіноче ремесло. І напевно, причина не тільки в тому, що це заняття не вимагає докладання фізичних зусиль: яйце - символ життя і нового народження, а в людському світі нове життя світові дарує жінка. Таким чином пов’язувалися жіноча здатність народжувати дітей та надія на оновлення світу...

Великдень в Карпатах і тепер відзначається веселими забавами та запальними «сонячними» танцями. Худ. Ю. Козак.

Писанки - це наділені магічною силою талісмани любові, відродження, вічного життя. Червоний колір присвячувався Сонцю й означав радість життя, життєву силу та нову енергію, жовтий - зорям і Місяцю; він символізував урожай; блакитний - небо, повітря, дух, захист і здоров’я; зелена барва означала весну та воскресіння природи, плодючість і оновлення, коричнева - дари Ма-тері-Землі, її силу, а чорно-білі малюнки -то дяка душам померлих, предкам; чорний колір вважався оберегом від лихого.

Писали етилом, іноді воском, а часом фарбами - і це теж магічний ритуал. Ті магічні символи, що їх наносили на писанки з давнини, дожили до наших днів і майже не змінилися.

Загалом, для наших предків космогонія та її символи були частиною самого життя. Усю природу давні горяни відчували як єдину істоту, тож усі мистецтва - від хатнього начиння до ритуальних предметів - несли на собі відображення народних уявлень про походження і будову Всесвіту. Це світосприймання збереглося навіть після прийняття християнства.

Сакральна символіка гуцульських писанок дійшла з правіку до наших днів майже без змін.

Традиційний орнамент карпатських писанок — зображення оленя. Це зближує гуцулів із кельтами, в яких був оленерогий бог Цернуннос.

Одним із центральних символів гуцульського писанкарства є зображення, що його традиційно називають «три хвилі» - перехрещення кількох звивистих ліній. Яйце в даному випадку символізує Космос, Всесвіт, Землю, а хвилясті лінії - Воду Життя, Правічний Океан, звідки вийшло все живе, а також сплетіння людських доль у Всесвіті, зв’язок усього сущого на землі. Але якщо заглибитися в міфологію, то цей символ може нагадати й легенду про «божественного коваля» , який запряг у небесного плуга зміїв і проорав ними «Змієвівали», щоб захистити слов’янські землі від нападників. Плуг у народних переказах і космогонічній традиції завжди був пов’язаний із водою, а коваль у цьому разі є уособленням іншого елемента Першотворення - Небесного Вогню. Небесний Коваль - це бог-громовик, який у небесному грозовому полум’ї кип’ятить воду, купає в її потоках Небо й Землю і тим самим дарує землі силу родючості. «Три хвилі» -це символ води земної (джерел та річок), що є відображенням «води небесної»; здавна джерела та річки вважалися «жилами» Ма-тері-Землі, по яких тече її «кров».

Ще один символ, який нерідко зображався на писанках, - образ Берегині-Рожани-ці, жінки з піднятими догори руками, один із традиційних символів праєвропейської культури загалом. Це й Мати-Земля, яка закликає «небесну воду», тобто дощ зійти на землю, подарувати добрий урожай, і прадавня, європейська «богиня-Вода», «мати вод» Дана, ім’я котрої збереглося в назвах багатьох річок Європи.

Поширеним писанкарським образом був і символ космогонічного «Дерева Життя»: символ вічності буття, який уособлює собою єдність Землі та Неба, світу земного й царства Небесного, символ вічного відродження.

Зображення восьмикутної зірки або солярного (рівностороннього) хреста символізували яре Сонце - дарувальника життя, і така писанка покликана була привернути увагу сонцедайного Володаря Життя до людей. Пташині орнаменти на писанках символізували прихід весни, оновлення природи, а зображення півня, вважалося, відвертає грім і блискавку від хати. Для того щоб закликати врожай, писали зображення буйного колосся та символи землеробства. Спеціальні писанки із зображенням бджіл клали під вулики: це мало забезпечити добре роїння та гарний медоносний сезон. Писанки з коловими орнаментами-стрічками мали відігнати «вроки та пристріти», забезпечити здоров’я родини, відвернути лихі чари.

ОСНОВНІ ТРАДИЦІЙНІ ОРНАМЕНТИ ГУЦУЛЬСЬКИХ ПИСАНОК

Т

Баранячі(турячі)роги

Символ плодючості Чоловічий принцип Охорона тварин

W

Трикутниквершиноювниз

БогиняРодинаТриєдністьПовітря

5

У

I

Восьмикутна зірка

Сонце Бог Сонця Щастя

<-ф

Зоря

Астральний культ Успіх в коханні Родинне щастя Новий початок

с

=

?

Сонячнийхрест

Об’єднанняРівновагаЗахист

М

Олень

Процвітання Плодючість Сила і мудрість

ляп

Меандр-1

ВодаЗміни

R/WL

Меандр-2

Вода Священна змія

Ж

Сонячнеколесо

Сонце Оновлення Коловорот Буття

II li

Граблі

Землеробство Урожай Зв’язок 3 Матір’ю-Землею

Л*

Верба

Весна Жіноча магія Краса і розквітання

Курка

Богиня-Птиця Курочка Ряба Родоначальниця Життя

Півень

Бог Сонця Захисник Світла Захист

Дуб

Древо Життя Воскресіння Вічне життя

МІЖ

Круговістрічки

Колообіг життя: народження-життя-смерть-вілоолження

f

Ромб

Земля Жіноче начало Засіяна нива

Коловорот

Обертання сонця Оновлення

д

Трикутниквершиноювгору

ТриєдиністьВогоньДух

¦VW

Кривуля (Змія)

Мудрість Захист від злих сил Пізнання

Писанки дарували членам родини, коханим, усім, кого любили й кому бажали радості та успіху. Наприклад, юнаки й дівчата, закохані одне в одного, обмінювалися писанками з символами кохання й щастя; молоді жінки, які нещодавно вийшли заміж, виготовляли писанки із символікою родючості й материнства: вважалося, що це принесе їм здорових, красивих дітей і родинне щастя. Бездітній жінці дарували писанку з малюнком курки - символічним зображенням тієї самої казкової Курочки-Ряби, яка знесла Яйце-Райце, Яйце Життя. Очевидно, це відгомін культу Богині-Пти-ці, поширений на землях України й Карпат зокрема, про що свідчать знахідки Трипільської культури, в тому числі й археологічні дослідження у Румунських Карпатах.

Богиня-Птиця. Такі фігурки знаходять по всій Старій Європі. Балкани. 3500 р. до н.е.

Для забезпечення врожаю у першу й останню борозни в полі закопували писанку із зображенням землеробських мотивів і символами урожаю. Для захисту від пожежі в домі за сволоком зберігали писанку з синьо-зеле-ним візерунком-меандром (символи води).

Гуцули вірили в злісне чудовисько, котре вважали символом смерті й розпаду. За переказом, воно, скуте ланцюгами, перебуває в підземному царстві, і якщо вирветься на волю, світові настане кінець⁴¹ і людська цивілізація загине. Гуцули вірять у те, що ланцюги, якими скуто звіра, зміцнюються залежно від того, скільки писанок написано до свята Великодня. Це підтримує рівновагу у світі між силами оновлення і життя та силами смерті й занепаду.