Лiкарськi рослини Прикарпаття - Гладун Ярослав. Страница 16
Завдяки високому вмісту пектинів з плодів калини виготовляють мармелад, готують наливки, лікери, фруктово-ягідні вина, їх консервують, застосовують як чайно-кавовий сурогат. Можна використовувати як начинку для пирогів. Крім того, плоди калини дають червону фарбу, кора — чорно-зелену, придатну для фарбування вовни.
Розмножується насінням і вегетативно (паростками, відсадками, поділом куща і живцями). Всі способи прості і дають добрий результат. Зокрема, насіння після тривалої стратифікації висівають у підготовлений грунт з міжряддями 30–40 см. Після дворічного догляду саджанці висаджують на постійне місце.
Рослину вирощують у парках для створення окремих груп і живоплотів. Ціниться також як порода, що приваблює корисних птахів.
Кору заготовляють з молодих пагонів у квітні — травні, роблячи кільцеві надрізи, які потім з'єднують поздовжніми. Сушать на горищах, під наметами, розстеливши тонким шаром.
Плоди збирають у вересні — жовтні, зрізуючи ножами або секаторами, сушать у печах або сушарках при температурі 50–60 °C. Квітки збирають під час цвітіння і швидко висушують у затінку.
Катран татарський
(Crambe tataria Seb.)
Родина хрестоцвіті (Brassicaceae)
Багаторічна сизувата рослина висотою 40–80 (100) см. Стебло дуже розгалужене, має форму кулястого куща. Листки 2-перистороздільні. Квітки білі, численні. Плоди — нерозкривні 2-членні стручечки. Цвіте у травні — червні. Росте на кам'янистих, здебільшого вапнякових, схилах в Лісостепу. *г Назва роду походить від грецького слова, що в перекладі означає «капуста», і пов'язана, очевидно, з тим, що з давніх часів представники цього роду під назвою "морська капуста" культивувалися в країнах Південної Європи як овочі. Видова назва у перекладі з латинської мови — «татарський».
Катран має цікаву життєву форму — перекотиполе, що виробилася в процесі еволюції як пристосування до поширення плодів. Коли плоди дозрівають, стебло біля основи відламується; сильні осінні вітри перекочують кулястий кущ на далеку відстань, розсіваючи насіння.
Катран — чудова декоративна рослина. Його можна вирощувати на клумбах, кам'янистих гірках, газонах. Добре розмножується насінням. Жироолійна рослина (в насінні до 40 % жирної олії). Добрий медонос.
Катран татарський занесено до Червоної книги, охороняється на заповідних територіях. На Україні росте 8 видів катрану.
Квасениця звичайна
(Oxalis acetosella L.)
Родина квасеницеві (Oxalidaceae)
У листяних лісах Полісся та Західного Лісостепу часто зустрічається квасениця — надзвичайно тендітна, ніжна маленька рослина з яскраво-зеленими трійчастими листочками. Вона тіньовитривала, в тінистих місцях утворює суцільні зарості, або куртини, що добре прикрашають ліси.
Квасениця звичайна не має надземного стебла. Від тонкого повзучого кореневища відходять пучки довгочерешкових листків 6-12 см завдовжки. Листки квасениці здатні змінювати своє положення в просторі. В непогоду та на ніч пластинки листків складаються, листок поникає. Закриваються на ніч і гарненькі білі квітки з рожевими або ліловими жилками. Вони розміщені поодиноко на квітконосах, що відростають від кореневища. Цвіте рослина в травні — червні, запилюється комахами, плід — маленька коробочка, що розкривається щілинами.
Листочки квасениці мають приємний кислий смак, з них готують салати. Квасениця — медоносна та лікарська рослина. Вона досить декоративна, її можна вирощувати в затінених місцях парків, лісопарків.
Клокичка периста
(Staphylea pinnata L.)
Родина клокичкові (Staphyleaceae)
Кущ до 5 м заввишки, з родини клокичкових. Росте в широколистяних лісах, по узліссях, іноді серед чагарників. Трапляється зрідка в Закарпатті та західному і правобережному Лісостепу. Вид поширений в південній частині Середньої Європи, Середземномор'я, на Кавказі, в Малій Азії. Окремі місцезнаходження на Україні, безсумнівно, є реліктовими залишками з тих доісторичних часів, коли клімат тут був значно теплішим. Саме тому всюди, де ця рослина трапляється в дикому стані, вона потребує охорони. Цікаво, що в Закавказзі бутони клокички разом з молодими пагінцями збирають і квасять, як капусту, одержуючи так звані "джонджолі". Насіння цієї рослини за смаком дещо подібне до фісташки, з нього добувають олію.
Завдяки пониклим суцвіттям білих квітів, а ще більше завдяки оригінальним своєрідним плодам — пухирчасте здутим коробочкам — рослина дуже декоративна. Культивується в парках, а на півдні — в лісосмугах.
Кмин звичайний
(Carum carvi L.)
Родина зонтичні (Аріасеае)
Насіння кмину звичайного давно відоме людині як лікувальний засіб і прянощі.
Це — дворічна трав'яниста рослина. У перший рік життя створює лише розетку прикореневих листків, а на другий — розвиває порожнисте, всередині борознисте стебло, яке пускає гілки майже з основи. Листки чергові, перисторозсічені, верхні — сидячі. Квітки білі, правильні, зібрані в складні зонтики. Цвіте в червні — липні. Плоди — двосім'янки, сплюснуті з боків, при достиганні розпадаються на вузькі серповидні сім'янки.
Росте в розріджених лісах, на узліссях, лісових зрубах, луках, горбах, по краях доріг.
Плоди кмину містять 3–7% ефірної олії (основні її компоненти — карвон і лімонен), 14–22 % жирної олії з високим вмістом петроселінової кислоти та дубильні речовини. З трави і насіння виділено флавоноїди кверцетин, кемпферол та ізорамнетин, а також ацетилові сполуки — поліїни.
Відвар плодів використовують при атонії і болях у кишечнику, метеоризмі, для підсилення функції підшлункової залози, підвищення тонусу й перистальтики кишечника, зниження в ньому процесів бродіння і гниття. Ефірну олію використовують для ароматизації лікарських препаратів.
Плоди кмину звичайного широко використовують також у харчовій і парфюмерній промисловостях.
Розмножують насінням, яке висівають рано на весні з розрахунку 100 г наЮО м2, глибина сівби 2–3 см. Сходи з'являються через 2–3 тижні. Для прискорення проростання насіння намочують і витримують 2–3 дні при температурі 18–20 °C, після чого висушують та висівають. Деякі рослини цвітуть у перший рік життя, більшість — на другий і наступні роки.
Заготовляють насіння кмину в суху погоду, бо зволожені плоди втрачають товарну якість.